Пароплав біля Трипілля – водний додаток до хтонічного міфу села
Воно цікаве тим, що у ньому йдеться про означення Трипілля
- екскурсоводом
- з води (!), не на землі3. ну і в межах того самого, домінуючого тоді дискурсу – “культу загиблих героїв” (котрий, попри модернізацію Трипільською ТЕС дожив до 1990-х і поступився “трипільській культурі”).
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Радянське історичне брендування Трипілля: від “трипільців” до “енергетиків”
- Cуботня піца – універсальний ритуал подяки. Мій досвід
- Новий контур обухівського культурного коду
- Останній вірш поета у Витачеві
- Брандвахти і дебаркадери під час будівництва Трипільської ТЕС: питання
Мене в цьому епізоді зацікавило інше. Це ПАРОПЛАВ. Саме він фіксує зміну як епох, так і парадигм.
Дуже умовно історію Дніпра як історію водного шляху можна поділити за типами плавзасобів.
1. Середньовіччя – плоти, човни, ладді
2. Ранній модерн: чайки
3. 19 ст – баржі
4. 20 ст – пароплави, теплоходи.
Відтак, головний елемент на цьому фото не так контур трипільського берега, як ПАРОПЛАВ – ЦЕЙ СИМВОЛ ЕПОХИ.
Пароплав біля Трипілля – водний символ акваторії Дніпра, додаток до хтонічного міфу Трипілля.
Джерело: https://obukhiv.info/news/paroplav-bilya-tripillya-vodnii-dodatok-do-khtonichnogo-mifu-sela/