Проєкт Phoenix: як одна з найбільших програм пошуку інопланетян змінила науку
Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Як почався проєкт Phoenix?
У лютому 1995 року дослідницька організація SETI Institute запустила тоді наймасштабнішу програму з пошуку відповіді на одне з найдавніших запитань: чи ми одні у Всесвіті?
30 років тому, 2 лютого 1995 року, в австралійській обсерваторії Parkes, розташованій на землях племені Віраджурі в Новому Південному Уельсі, відбулися перші астрономічні спостереження в межах проєкту Phoenix.
Однак реалізація цієї програми була під загрозою.
Трьома роками раніше NASA започаткувало амбітний 10-річний проєкт пошуку позаземного інтелекту (SETI) вартістю 100 мільйонів доларів США. Але у 1993 році Конгрес США повністю скасував фінансування через дефіцит бюджету, а скептики в політиці висміяли SETI як “марний пошук маленьких зелених чоловічків”.
На щастя, SETI Institute вдалося зібрати приватні пожертви, і Phoenix буквально “відродився з попелу”.
Як шукали сигнали з космосу?
Науковці SETI припускають, що якщо життя існує за межами Землі, воно могло розвинутися на планетах навколо зірок, схожих на Сонце. Тому SETI спрямовує свої телескопи на найближчі подібні зорі, намагаючись зафіксувати радіосигнали, що можуть бути або навмисно спрямовані до нас, або випадковими “технопідписами” іншої цивілізації.
Технопідписи – це вузькосмугові радіохвилі, що потенційно можуть походити від технологій розвинених цивілізацій.
Радіохвилі є ідеальним засобом для міжзоряного зв’язку, оскільки вони можуть проникати крізь газові й пилові хмари галактики і долати величезні відстані з мінімальними енергетичними витратами.
Радіотелескоп Murriyang, розташований в обсерваторії Parkes, працює з 1961 року. Він зробив багато важливих відкриттів у галузі астрономії і навіть допомагав відстежувати місії NASA, зокрема висадку Apollo 11 на Місяць.
2 лютого 1995 року цей телескоп був спрямований на зірку, розташовану за 49 світлових років від Землі у сузір’ї Фенікса.
Технічні виклики і перші результати
Проєкт Phoenix очолювала Джилл Тартер, відома дослідниця SETI. Саме її образ частково став основою для героїні Джоді Фостер у фільмі Контакт (1998).
Команда привезла з собою цілий причіп комп’ютерів із сенсорними екранами – передовою на той час технологією для обробки даних.
Однак ранні спостереження були порушені досить несподіваним фактором – великими нічними метеликами богонг, яких приваблювали світла екранів. Вони врізалися в монітори з такою силою, що змінювали налаштування обладнання.
Протягом 16 тижнів команда просканувала 209 зірок на частотах від 1200 до 3000 мегагерц.
Проблемою SETI є те, що радіотелескопи надзвичайно чутливі не лише до сигналів із глибокого космосу, але й до радіохвиль, які створює людство – мобільні телефони, Bluetooth-з’єднання, радари літаків і супутникові сигнали можуть імітувати позаземні радіопередачі.
Щоб відрізнити космічний сигнал від земного, команда Phoenix використовувала другий радіотелескоп Mopra, розташований за 200 км від Parkes, для незалежної перевірки кожного виявленого сигналу.
Протягом 16 тижнів команда зафіксувала 148 949 сигналів, з яких понад 80% одразу були віднесені до локальних джерел.
Зрештою, після перевірки 18 000 сигналів, 39 із них виглядали як потенційні кандидати на позаземне походження. Однак подальший аналіз показав, що всі вони надходили від супутників.
Як підсумувала Джилл Тартер у 1997 році:
“Жодного доказу існування позаземного інтелекту знайдено не було, але не залишилося і жодних незрозумілих сигналів. Австралійська фаза проєкту стала логістичним і технологічним успіхом.”
Що далі? Нове покоління радіотелескопів
Після завершення Phoenix у 2004 році менеджер проєкту Пітер Бакус зробив висновок:
“Ми живемо в дуже тихому районі Всесвіту.”
Проте пошук триває.
У 2015 році розпочалася нова програма Breakthrough Listen, що знову використовує телескоп Parkes та інші спостережні об’єкти для сканування мільйона найближчих зірок і 100 найближчих галактик.
У 2019 році в рамках цієї програми було зафіксовано неочікуваний сигнал – але після ретельного аналізу з’ясувалося, що це знову було локальне джерело сигналу.
Наступне покоління радіотелескопів значно покращить чутливість досліджень завдяки більшій збиральній площі, кращій роздільній здатності та вдосконаленим методам обробки даних.
Серед майбутніх проєктів:
- SKA-Low – будується у Західній Австралії
- SKA-Mid – створюється у Південній Африці
Ці телескопи допоможуть відповісти на багато астрономічних питань, зокрема чи є життя за межами Землі.
Як казав піонер SETI Френк Дрейк:
“Найцікавіше, що ми можемо знайти у Всесвіті – це не нова зірка чи галактика… а інша форма життя.”
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Fiat Lux (“Хай буде світло”) і проблеми астрономії в Обухові
- Місяць вперше визнано об’єктом всесвітньої спадщини, що потребує захисту
- UFO та історія: Як НЛО змінили світ і наше уявлення про себе
- Роздоріжжя космології: чи призведуть нові спостереження до революції в науці?
- Революція в космології: Всесвіт може бути оболонкою з гравітаційною порожниною