Штучний інтелект і фальшива археологія: як AI може викривлювати історію
Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
AI вже використовується для ілюстрації наукових відкриттів про неандертальців, анімації епохи мезоліту в музеях та створення історичних відео на TikTok. Його навіть застосовували у телевізійному документальному фільмі про Стоунхендж.
Однак існує ряд серйозних проблем, пов’язаних із використанням AI в археології. Це не лише екологічні наслідки чи питання авторських прав (оскільки штучний інтелект навчається на роботах людей), але й ризик масового поширення археологічних фальсифікацій.
Археологічні реконструкції: проблема точності
Ще до появи штучного інтелекту в археології існувала проблема суб’єктивності у візуалізації минулого.
Археологиня Стефані Мозер проаналізувала 550 реконструкцій людської еволюції, опублікованих у наукових та популярних виданнях. Вона виявила, що зображення були сильно упередженими: чоловіки зображувалися як мисливці та творці мистецтва, тоді як жінки мали виключно пасивні ролі.
Інше дослідження показало, що серед 231 зображення первісних чоловіків жоден не контактував з дітьми, жінками чи літніми людьми, а діти ніколи не зображувалися за корисною роботою.
Це не відображає реального наукового розуміння минулого. Наприклад, генетичне дослідження показало, що жінки відігравали центральну роль у суспільствах залізного віку.
Яскравий приклад спірної реконструкції — Чеддерська людина, знайдена у Великій Британії. На основі аналізу ДНК вона була відтворена з темною шкірою, що суперечило поширеному уявленню про світлошкірих предків сучасних європейців. Це викликало значний резонанс і дискусії.
Хоча такі реконструкції можуть змінюватися з появою нових даних, вони залишають візуальну спадщину, яка складно піддається коригуванню. І якщо такі зображення потрапляють у навчальні бази для AI, то ризик поширення застарілих чи викривлених уявлень лише зростає.
AI та фабрикація археології
Генеративний штучний інтелект може створювати дуже реалістичні, але абсолютно вигадані археологічні сцени. Це небезпечно, адже у таких зображеннях достовірні елементи можуть бути змішані з повністю вигаданими деталями.
Користувачам буде складно відрізнити науково обґрунтовані деталі від “галюцинацій” AI, що породжує дезінформацію.
Археологи вже давно використовують хитрощі для позначення невизначеності у реконструкціях. Наприклад, художники стратегічно розміщують хмари диму чи затемнені ділянки, щоб уникнути неправдивих деталей. Але AI не розрізняє реальність і вигадку, що робить його використання ще більш ризикованим.
Псевдоархеологія і фейки
Використання AI також може підсилити псевдоархеологію — теорії, які суперечать науковим даним, але приваблюють широку аудиторію.
Прикладом є серіал “Давній апокаліпсис” на Netflix, де ведучий Грем Хенкок просуває ідею загубленої цивілізації Атлантиди, що мала передові технології. Хоча археологи спростували ці твердження, популярні AI-зображення можуть додатково підтримувати такі міфи.
Фальсифікації стануть ще легшими з розвитком генеративного AI, що ускладнить розрізнення наукових реконструкцій і вигадок.
Важливість критичного підходу
Попри всі ці ризики, автор статті наголошує, що замість уникати AI, археологи повинні навчитися критично оцінювати його можливості.
- AI можна використовувати для створення гіпотез про життя давніх людей
- Археологи повинні навчати студентів критично працювати з AI-зображеннями
- Візуалізації потрібно перевіряти та коментувати, щоб уникати викривлень
Головний висновок: штучний інтелект може бути корисним інструментом, але лише тоді, коли його використання контролюється фахівцями.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Ритуали, бенкети та алкоголь: археологи дослідили соціальні практики доколоніальних мешканців Бразилії
- Як пережити кризу: археологи виявили чотири ефективні стратегії
- Археологи виявили “загублене” місце, зображене на гобелені
- Унікальна іригаційна система амазонської цивілізації змінила уявлення про землеробство
- Виявлені сліди давніх людей, які тікали від виверження Везувію 4 000 років тому