“Ікарус у Таценках” – період, символ, травма

Попри свій місцями елітний статус йдеться про “невидимість історичну”. Станом на зараз історія цієї території дуже фрагментарна і складається з двох неприпасованих один до одного шматків:

• АРХЕОЛОГІЇ, котра зафіксувала тут купу всього починаючи з мезоліту (!) і до середньовічної Русі.
• ІСТОРІЇ, котра, складається враження, починається в період з 1919-1921 років і тоді ж приблизно закінчується.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Пароплав біля Трипілля – водний додаток до хтонічного міфу села
• Радянське історичне брендування Трипілля: від “трипільців” до “енергетиків”
• Cуботня піца – універсальний ритуал подяки. Мій досвід
• Новий контур обухівського культурного коду
• Останній вірш поета у Витачеві

Так чи інакше найбільш повно із відомих мені джерел Таценки описані (хоча теж фрагментарно) у книзі-спогадах “Партизани” фантастичного Осипа Думіна.
***
ТРАНЗИТНЕ СЕЛО
Для нас, жителів Обухова, в 90% Таценки – це зупинка перед Обуховом, символ чогось транзитного і миттєвого.
Саме така мить зафіксована на цій фоті пізньорадянського періоду.
***
АВТОБУС ІЗ ПЕКЛА
Головний його елемент це “Ікарус” – цей пекельний винахід тодішнього автопрому, місце, де літом можна було учадіти, а зимою замерзнути наче пінгвін на крижині.
Можу помилятися, але, мені здається, саме “Ікаруси” в певний історичний період стали символом міжміських перевезень в Обухові.
***
МІЙ ДОСВІД
Я пам’ятаю “Ікарус”, котрим щотижня вертався в 1997-1998 році з Києва. Його тоді ставили на останній рейс (чи не біля 23.00 ночі +-). Зимовий “холодильник” у ньому міг запросто вивітрити з організму будь-яку кількість алкоголя, присутнього у студентському організмі.

Джерело: https://obukhiv.info/news/ikarus-u-tatcenkakh-period-simvol-travma/