В музеї на Обухівщині розповіли, як Водохреще святкували наші пращури
Хрещення або Водохреща, або Йордан відзначали 6 січня за старим стилем.
Про це пишуть Хроніки Обухова з посиланням на Фейсбук-сторінку “КЗ КОР “Київський обласний археологічний музей”.
Хрещення увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займали обряди, пов’язані з водою.
Вечір напередодні Хрещення (друга кутя, голодний Святвечір, голодна кутя) немовби повторював обряд багатої куті, але в дещо скороченому вигляді. Весь день 5 січня (за старим стилем) дотримувалися суворого посту.
Надвечір ішли до церкви, де відбувалася святкова служба, що завершувалась освяченням води. Принісши в глечику або пляшці свячену воду додому, господар кропив нею всіх членів сім’ї, хату, подвір’я, свійських тварин.
Саме свято Хрещення відбувалося на річці або біля струмка; в місцевостях, бідних на воду, збиралися коло криниці.
Напередодні на льоду річки вирубували великий хрест, побивали ополонки, з льоду й снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста, які нерідко обливали буряковим квасом.
Кульмінаційний момент свята – занурення священником хреста у воду, після чого вона вважалася освяченою. Цей акт у багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць та запуском голубів.
Освяченій воді приписувались чудодійні властивості. Її давали зуроченим дітям, людям, що помирали, хворим тваринам, особливо цінували її пасічники. До крижаної купелі вдавалися хворі, а іноді й ряджені щедрувальники, змиваючи в такий спосіб «скверну бісівських масок».
За давньою традицією на Хрещення в селах і містах України влаштовувались катання на святково прикрашених конях та кулачні бої.