10 правил справжнього обухівського депутата

Справжній обухівський депутат це не покликання, не посада і навіть не робота. Це певне антропологічне явище, чиї характеристики позбавлені етичних обмежень і когнітивних навантажень.

Це досить специфічний різновид “homo obukhivus”, за самовизначенням елітна частина місцевого бестіарію. Типовий представник цього виду впевнений, що від канонізації за життя його віддаляє лише відсутність канонічних можливостей у церкві і щиро дивується, чому перехожі не кланяються (або кидають вдячну зігу), коли він боязко ступає ногою на Terra Obukhiv – цю нещасну і невдячну (йому) землю.

Кожен поважаючий, а відтак і справжній обухівський депутат в житті керується 10-ма правилами. Навіть, якщо не усвідомлює це.

Моя мета актуалізувати цей кодекс (чи корпус) у головах народних обранців. Ну, а роздрукувати собі на стіну (з власним портретом, звичайно), вони зможуть самі.

Я — король Сонце! (Людовик XIV)

1. Справжній обухівський депутат впевнений, що його обрали виключно через неабиякі особисті якості.

• Навіть якщо його репутація у місті нижче плінтуса (лавочки чи плитки, залежно від випадку).

“Отвечают только петухи на заборах” (блатна мудрість)

2. Справжній обухівський депутат поняття не мав, не має і не матиме (не цікаво) в чому його обов’язки.

• Зрештою, він не зобов’язаний відповідати за свої слова, адже це не українська традиція.

“Громадська робота для плебса. Ми – лицарі ідеї.”

3. Справжній обухівський депутат здебільшого не знає, де його округ, не відвідує його і не цікавиться проблематикою.

• Робота з громадою або на її користь для слабаків. Або тих, у кого багато вільного часу.

Не читав, не читаю і не буду

4. Справжній обухівський депутат за рідкісним виключенням не займається громадською діяльністю і не має власних міських проектів.

• Він пояснює це відсутністю часу, хоча простіше пояснити відсутністю освіти, мізків і совісті.

Робота – ніщо, селфі — всьо!

5. Справжній обухівський депутат безумовний патріот, про що свідчить його вишиванка і періодичні селфі.

• Він готовий прати її щодня і тицяти до перелому пальця на кнопку фотокамери смартфона, якщо це принесе бодай якісь лайки. Їх він плутає з оцінкою своєї роботи.

Інтригуй не інтригуй…

6. Справжній обухівський депутат просто кохається в інтригах, заняття котрими вважає суспільно-корисними і котрі він ототожнює з політикою.

• Часто саме клінічна любов до інтриг штовхає його на кривий шлях обухівської політики.

За Родину обидно!

7. Справжній обухівський депутат впевнений, що «бореться з режимом Левченка», навіть як його мета — секретар, зам або хоча би голова комісії.

• Для цього він може бути не з Обухова, не бувати в Обухові і не цікавитися Обуховом. Головне зняти відео, сказати “Слава Україні” і пригрозити опоненту. Ну, або хоча би роздати гуманітарку.

Моя ціна — 150 мільйонів

8. Справжній обухівський депутат впевнений, що критика його персони — це надзвичайно дорога заказуха, оскільки просто так його, афігенного, ніхто при здоровому глузді критикувати не буде.

• Те, що його існування помічають лише глисти в його власному організмі він не здогадується.

Да, а я не знав, шо так не можна…

9. Справжній обухівський депутат ніколи не визнає своїх помилок, як і помилок своїх друзів або однофракційників.

• Він не знайомий з терміном “трайбалізм”, але точно знає, що карієс буває тільки в опонентів

Хто як не Я?

10. Справжній обухівський депутат страждає на певну месійність і відверто не розуміє, чому він має перед кимось за щось звітуватися і згодом – чому його не переобрали.

• Варіантів відповіді у нього лише 2: ці люди невдячні і наші голоси украли. Я знаю, у мене була “соціологія”.

Ви все ще не готові йти в депутати?

Вони до вас теж 🙂

Джерело: https://obukhiv.info/news/10-pravil-spravzhnogo-obukhivskogo-deputata/