Чи був в середині 18 ст. в районі площі Матері в Обухові некрополь? (кладовище)
1. Років – надцять тому ми з кумом сиділи у Центрі і займалися тим, чим займаються куми коли ще дозволяє здоров’я. В одну з перерв я відійшов по нужді до рогу музею (да, мені соромно :)) і крізь призму процесу зауважив на землі зображення “свастики”. Це стало початком того, що я згодом пафосно окреслив як “мирослав знайшов козацького хреста”.
2. Не “знайшов” і “не “козацького”, оскільки про його уламки там знав, як мінімум, Домотенко, а “козацький” це радше патріотичний епітет ніж доведена ознака.
3. Потім я довго плутався в питанні звідки ж два дуже важкі шматки цього унікального для Обухова артефакту. Спочатку йшлося про те, шо саме він був на Педині, згодом (і це остання версія до вчора) – з церковного кладовища біля сучасного РАГСу (зараз там недобудова).
4. Перша версія відпадає точно (занадто важкий для того, шоб кантувати його з гори в долину). Друга – реалістичніша. Принаймні, була до вчора. З тією поправкою, що хрест датується 1732 роком, а Свято-Воскресенська церква в районі РАГСу – 1816, здається, + на карті 1834 року є кладовища на Драній і Довгій горах, але, немає біля цієї церкви.
5. Втім, недавно я зрозумів, чому хрест ідентифікувався Юрієм Корнійовичем як “церковний”. Під час останньої поїздки до дочки обухівського фотографа П. Кравченка – Тамари Петрівни Погребнюк вона між іншим згадала історію про те, як колись з території, що зараз є площею Матері вивезли до музею велику кількість могильних плит “святих людей”.
6. І тоді мирослав згадав про “церковну” версію походження “козацького хреста”. Зрештою, від РАГСу до колишнього пам’ятника Леніну, центру площі Матері – 200-300 метрів.
7. Далі згадалося, що у мене є дві карти Обухова першої половини 18 століття з “городком” на горі Городок. Одна з них містить шматок з територією сучасного Центру і да – в районі площі Матері, цього фен-шуйського “мінтану” (підвищення, де зручно жити) досить погано проглядається позначка літерою В. Вона ж, згідно з номенклатурою саме цієї карти позначає саме “ЦЕРКВИ”.
8. Відтак, моє припущення сире як тартак, втім, отруїтися ним вже важче. Все просто:
– хрест 1732 року
– карта – 1741 року
– переказ стосується “святих людей” – могил з церковного кладовища (якось їх ідентифікували як саме такі).
Чому ж у першій третині 18 століття в місці, котре є сухим і зручним підвищенням не могло бути села і церкви (вони є на карті), а біля церкви – кладовища? Що теж, здається, не виходило за рамки тогочасної сакральної географії.
***
Припущення натягнуте, але, головне, що конспірології в ньому немає. Тер тре подумати над запитами в пару музеїв + спробувати знайти ще свідків тієї події, котра могла трапитися як під час чергового переоблаштування площі (60-70-ті) так і її окремих частин (будівництва тих чи інших споруд в її районі).
Шукаймо, бо Обухів того вартий.
- Обухів, центр, 1948 рік: де саме фотограф натиснув на кнопку?
- 2 гранд-наративи обухівської історії на прикладі перейменування його вулиць
- Блага вість обухівської історії і трошки про “божественний” ребрендинг міста
- Україна очищується від скверни «русского мира». Що відбувається з церквами УПЦ МП в Обухові і біля нього?
- Трипільці і українці на прикладі пшенично-житнього хліба: як пікся етногенез на черені історії