Маловідома топографія Обухівщини: прохід між Дівич-горою і Стінкою – від стежки до колії

Маловідома топографія Обухівщини: прохід між Дівич-горою і Стінкою - від стежки до колії

Джерело: КЗ КОР “Київський обласний археологічний музей”

Історія прокладання колій на території України сягає середини ХІХ ст.

Але якщо говорити про нашу місцевість, то будівництво залізниці з Миронівки до Києва розпочалося ще у 1911 році.

Ініціаторами цього будівництва виступили місцеві підприємці та купці, що вклали в це свої кошти.

До Трипілля було зроблено насип для майбутньої дороги, який йшов з Києва через Козин, Рудики і Плюти.

Через річку Стугну, біля Трипілля, для майбутнього залічничного мосту, поставили “бики” – гранітні опори, – розповіли у музеї.

Втім, сам насип для залізничної колії далі річки зробити не встигли.

Лише розширили прохід між Дівич-горою і Стінками, де раніше була стежина для ходьби, вимита весняними та літніми водами.

Але Перша світова війна та революція не дали змогу реалізувати проєкт.

Лінію Київ-Деміївський – Миронівка, що проходить через Трипілля, збудували аж у 1981-1983 роках.

І хоча офіційно зупинку “45 км” відкрили 40 років тому, електрифіковано було у 1986 році.

А от залізничну станцію, що носить ім’я села – “Трипілля-Дніпровське”, спорудили на 10 років раніше в сусідньому місті Українка, – додали у музеї.

Довідково:

Нагадаємо, що Дівич-гора біля Трипілля занесена КОДА на портал Мандруй Київщиною, де зібрані найцікавіші місця Київської області.

  • Київська обласна державна адміністрація запустила портал Мандруй Київщиною, де зібрані музеї, заповідники, озера та гори – все те, що може зацікавити туристів.
  • Дівич-гора на Обухівщині також туди потрапила. Це найвища точка Обухівського району, розташована на в’їзді до села Трипілля.
  • Її висота — 55 метрів над рівнем Дніпра і 186 метрів над рівнем моря. З її вершини відкривається гарний краєвид на місто Українка, село Трипілля і острови Дніпра.
  • На вершині Дівич-гори були виявлені городище та могильник зарубинецької культури (II століття до н.е.) і давньослов’янське капище (VI століття). Назва, швидше за все, має стосунок до старослов’янського культу жіночого божества.

Джерело: https://obukhiv.info/news/malovidoma-topografiya-obukhivshchini-prokhid-mizh-divich-goroiu-i-stinkoiu/