Cвідок Голодомору на Обухівщині розповіла про те, як її хотіли з’їсти

Cвідок Голодомору на Обухівщині розповіла про те, як її хотіли з'їсти

Джерело: Кагарлицький історико – краєзнавчий музей

Мені було тоді 10 років, коли почався голодомор, і я все дуже добре пам’ятаю.

Пам’ятаю й те, як одного разу вийшла на вулицю і побачила підводу, навантажену тілами людей. Я дуже злякалася і втекла.

Для мертвих викопували ями і скидали їх туди. А потім засипали. Ці місця знаходяться поблизу кладовища.

У 1933 році померла моя мама і нам стало ще важче! Коли мама була жива, ми брали у колгоспі полоти буряки і хоч щось заробляли…

Мені дуже багато розказував мій батько. Одного разу він був біля ями і побачив у ній свою куму, яка була ще жива: просила хліба і щоб витягли її з ями. Але батько сам ледве стояв на ногах. Тому він її так і залишив… Дуже багато було випадків людоїдства.

Одного разу мене ледве не з’їла жінка. І якби не сусідка, мене б уже і не було. Страшно згадувати про ті роки, – йшлося у розповіді Марії Соломченко, жительки міста Кагарлика.

Довідково:

  • Голодомо́р 1932—1933 років — другий акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду.
  • Вбивство голодом відбувалося в Україні й на Кубані як до 1933 року, так і в 1933 році.
  • Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 року голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933 році лік ішов на мільйони.

Джерело: https://obukhiv.info/news/cvidok-golodomoru-na-obukhivshchini-rozpovila-pro-te-yak-ii-khotili-zisti/