Місцеві новини

Різдвяні свята і еволюція “магічного мислення” в Обухові

Редактор

Різдвяні свята і еволюція "магічного мислення" в Обухові

В чому це проявляється?

САКРАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ (по горизонталі)
1. Умовні сто років тому в Обухові співіснували як мінімум, 3 релігійні громади: православна, католицька, юдейська.
2. Всі вони так чи інакше були зосереджені в середмісті – районі сучасних Автостанції і Центра.
3. Свято-Михайлівська церква в районі школи №2, Свято-Воскресенська – в районі міськради, Польський двір – ритуальні послуги біля мерії, синагога (бейт-мідраш) – управління статистики біля дитсадка у Центрі.
4. Додатковими реквізитами могли бути хрести (на і під “горами”, “лікувальні” криниці і джерела, хресні ходи – (від Михайлівської церкви до Панського яру) тощо. Одним словом, весь народно-православний, магічний асортимент.
Ймовірно (але, не точно) традиції святкування Водохреща були привязані до ставків на Кобрині неподалік від церков. Це припущення, втім, мені воно видається логічним.
Ну і головне – весь цей православний комплекс був привязаний до “календаря днів сили” РПЦ.

“ДНІ СИЛИ” (по вертикалі).
Всі ці юліанські і григоріанські календарі, крім того, що є старими ідеологічними проекціями, надзвичайно добре відображають те, що в антропології називають “магічним мисленням”.
Воно, в свою чергу, апелює як до усталеного релігійного канону (комплекс зимових Різдвяних свят) так і мільйона забобон довкола них (що їсти, пити, робити і тд).
Суттєвої різниці між ними немає, оскільки приницип спільний – хто контролює дати, той контролює душі.

САКРАЛЬНЕ СЕРЦЕ (кровоточить)
За сто років Обухів кілька разів пробував вискочити з сільського мішка і в другій половині 20 ст, під час розбудови Трипільського провузла йому це майже вдалося.
Поява Школи і Піщани на доти малообжитих просторах селища вплинула і на зміщення його сакрального центру.
1. Змістилася на протилежний берег Кобрини і втратила свій вплив Михайлівська церква.
2. Сучасні обухівські католики не мають ні відношення, ні уявлення про своїх попередників, але мають шикарний монастир на півночно-західній околиці міста.
3. Те саме з євреями, – сучасні жодним чином не повязані з штетлом початку 20 ст, нічого не знають про історію обухівських євреїв і не завжди сповідують саме юдаїзм.
4. Втім, головним моментом, котрий супроводжував міграцію сакрального центру з Центру на Школу-Піщану стали 2 моменти:
– руйнування Свято-Воскресенської церкви в Центрі в 1930-х і розбудова на її місці адмінцентру;
– урбанізація Обухова з 1970-х з автоматичним переносом сак. центру туди, де більше прихожан.

Відтак, станом на сьогодні ми можемо зафіксувати, що
1. Сакральний центр Обухова повністю змістився з колишнього центру на колишню околицю;
2. Значна частина народно-православних вірувань вихолощена за часів СРСР (св. хрести, дерева, криниці і тд) і зараз не проявлена і не актуалізована.
3. І головне. Сакральне серце Обухова як і фізичне складається з 2-х частин:
– перша. Церква УПЦ МП на колишній Панській горі (Антенне поле). Неймовірне місце, котре за відсутності листя видно в тому числі з Яблуневого.
– друга. Церква ПЦУ на безіменній піщаній дюні в лісі над школою №3.

Протистоянням між ними пронизана вся новітня і трагічна історія України і Обухова, оскільки попри війну, частина обухівців до цих пір вірить в стару, московську магію неукраїнського бога.
Їм протистоїть інша, чисельно більша ніша, прихильники котрої не лише піддають обструкції опонентів, але і поступово переосвячують Обухів.
Приклад – Водохреща на одному зі ставів Піщаної, виритому, згідно з документами, майже 200 років тому.
Україна бореться, Обухів змінюється. І релігійно-просторові практики черговий доказ тому.

Джерело: https://obukhiv.info/news/rizdvyani-svyata-i-evoliutciya-magichnogo-mislennya-v-obukhovi/