Місцеві новини

Хто вбив козака Педину, украв його золото і запустив Змія над Обуховом

Редактор

Хто вбив козака Педину, украв його золото і запустив Змія над Обуховом

Я знаю, ви не любите довгі тексти. Я ж, зі свого боку, не впевнений, що лайкання фоточок несе якесь смислове навантаження.

Отже. Станом на сьогодні є 3 ГОЛОВНІ версії того, ким був тов. Педина, іменем котрого названа найвідоміша гора Обухова.

  • Козаком (магістральна версія)
  • Гайдамакою
  • Паном.

Вчора я продер (і протер) очі і зауважив, що в з записках ПАНЧЕНКА є досить цікава версія того як все відбувалося. Подає він її від імені гончара ОЛЕКСІЯ ХАБРИКИ (1906 р.н)., котрому, в свою чергу розповів її його ДІД. А це значить, що це переказ родом з 19 ст.

Ви не повірите, але, згідно з ним:

  • Козаків було ДВОЄ. Перший – ПЕДИНА (старий січовик), другий – БОДНЯ (арх. вид бочки, діжки).
  • Обидва дьорнули із Січі після її знищення Катериною II, обидва оселилися в Обухові (Педина, цитую “на горі, що йде прямо на Дерев’яну), Бодня — на ЗЕЛЕНІЙ.
  • Головне — обидва привезли з собою ЗОЛОТО (“золото” — досить розповсюджений обух.мотив — клади, брички, карети і тд). Тільки Педина — більше, а Бодня — менше.
  • Закінчилося це нападом меншого на старшого, смертю Педини і його похованням, як розповідає Хабрика, у КУРГАНІ, що був “насипаний в древні часи” на горі. Відтак, виходить, що його підхоронили в уже існуючу могилу?
  • Тут згадується КЛЕНУСІВ ЯР (не наю, де це. Може це тодішній топонім. Мовляв на кургані земля була чорною як в яру, а на горі — глинистою.)
  • Так чи інакше, згідно з переказом на ньому поставили 6-метровий товстий ХРЕСТ, котрий простояв там 100 років.
  • Під час коронації Олександра I (я уточнив — 1801 — вже не 100 років з часів знищення Січі) жителі Обухова вийшли до хреста і ВІДПРАВИЛИ МОЛЕБЕН. Пізніше це місце стало місцем ГУЛЯНЬ обухівчан і школярів (перекладаю — навіть тоді воно не було святим чи паломницьким. І хрест таким не сприймався).
  • Згодом (не пишеться коли) на зміну ПЕРШОМУ хресту прийшов ДРУГИЙ (про зміну хрестів згадує і Новицька в своїй “Подорожі до Обухова”. Його зрубали в 1930-х.
  • ДО ЦІКАВОГО. Автор розповідає, як одного разу 17 чоловік взяли МАЗНИЦЮ, запалили її і почепили на хреста. Закінчилося це тим, що вночі міліція стріляла і розганяла бешкетників, а на ранок обухівські бабИ розповідали про ВОГНЯНОГО ЗМІЯ.
  • Закінчилося це тим, що ПЕРЕПЛЬОТЧИКОВ (ймовірно, якийсь тогочасний чин) — “розібрав могилу, зруйнував ОСТАТКИ (!) хреста, забрав разом з бульдозеристом золото”.

Пробую виснувати:
1. Козаків було двоє, головний мотив переказу – смертовбивство через жадібність, схоже на якісь місцеві відголоски легенди про Каїна і Авеля. Мотив – схожий.
2. Ніби-то курган вже існував і Педина підхоронили (підселили) в нього. Хоча, шось мені підказує, що непрограбованим посеред села він не міг бути. На жаль, ми ніколи не дізнаємося походження 1 дорослого і 2 дитячих кістяків, виритих на Педині на поч. 1970-х.
3. Ні, до нього як не ходили молитися, так і не ходять, святи не святи. Чо так? Я не знаю. Бухають зараз там норм, про що свідчить тара на схилах. Може Педина це і є гора Весела, котру я не ідентифікував, а її функція — саме ігрища (скажемо культурно)? Перше ні. Це не Весела. Друге — можливо саме тому “святою” вона так і не стала.
4. Вогняний змій це чудово, але, серйозно — виходить, що хрест спалили місцеві вандали, про що свідчить уточнення про його “остатки”. Власне, якщо відкинути камлання “у всьому винні кляті комуністи”, то обухівські церкви, кладовища і тд тепер — хрести — ламали свої, тутейші. Їх прізвища записані.
5. Ну і золото. Звичайно ж воно “лежало” і “чекало” півтора століття. Сарказм. Іронія. Гротеск.

***

І насамкінець. Чому я нарікаю на краєзнавців.
Все просто. І у Панченка, і у Домотенка є маса фактологічних помилок, котрі просто перекочовують в корпус сучасних обухівських міфів.

Останній приклад.

Бачите на скані маленький хрестик з цифрою 732? Це хрест з могили Іона Красненка (1732), котрий валявся поки я його не надибав під бібліотекою у Центрі. До того він знаходився трошки далі, на церковному кладовищі (за бібліотекою).
Безумовно, і Панченко, і Домотенко знали про нього. Очевидно, що камяний – не дерев’яний, 1-метровий — не 6-и, Іоан Красненко — не Педина.
Але це не заважало Панченку прималювати його збоку в розповіді про хрест з Педини, а Домотенку періодично і невнятно казати — “… то хрест з Педини”.
Чому? Все просто. Бо краєзнавчий метод збору інформації під назвою “одна баба сказала” надзвичайно яскравий, але, дуже часто, банально антинауковий і помилковий.

Джерело: https://obukhiv.info/news/khto-vbiv-kozaka-pedinu-ukrav-iogo-zotolo-i-zapustiv-zmiya-nad-obukhovom/