Місцеві новини

Єврейські скарби Обухова в світлі його топографії

Редактор

Єврейські скарби Обухова в світлі його топографії

Чи не єдине досягнення на сьогодні це локалізація місця розташування “синагог” і кладовища.

МОЇ ПОМИЛКИ:
1. я думав, що ЮДИНА ГОРА є етнотопонімом і саме на ній розташовувався штетл. Зараз я в цьому не впевнений.
2. Окрему роль я віддавав території між вул. 8 березня і Кобриною (зараз там паркан і недобудоване ПТУ), котра в моїй голові була місцем розташування більшості єврейських лавок. Зараз я в цьому сумніваюся. І ось чому.

СПРАВА 1898.
Є у мене документ юридичного характеру, котрий складається з переписки між частиною єврейської громади Обухова і тодішньою владою. Її суть полягає у тому, що 18 єврейських родин піддають сумніву потребу платити податок на нерухомість, мотивуючи це тим, що земля під їх хатами не власна, а орендована. Ще аргументували тим, що територія ця вважалася вже “за” межами Обухова.
Переписка ця тягнулася біля 5, здається років і містить 2 чудові карти Центру Обухова. На ньому видно 2 кластери проживання цих самих родин.
Приблизно там же згідно з розповідями і схемами Панченка були їх лавки (магазини).
По суті це простір в бік меморіалу Слави. Власне, наскільки я розумію магазини були там, де зараз старий універмаг, “Рудий пес”, “Гудвін”. На місці побуткомбінату – земство.

2. ЄВРЕЙСЬКИЙ КЛАД. 50-і роки 20 ст.
Історія by КУБАР ОЛЕКСАНДР ГАВРИЛОВИЧ, батька мого співавтора в “Легендах Обухівського краю” – Ded Habar.
Суть історії така:
1. Погроми під час Першої Світової і Голокост під час Другої практично знищили єврейське населення Обухова. Відтак, по війні, місце, де воно жило, лавки і хати в тій чи іншій мірі служили різного роду майстернями вже українцям.
2. Втім, в середині минулого століття під час чергового перепланування території їх почали руйнувати і під час одного зі зносів в печі знайшли якісь монети.
3. Знайдене поділили. Втім, ненадовго, оскільки, згідно з переказом щасливі власники скарбу були вираховані, затримані і як кажуть – згодом заслані.

***
Отже, які висновки ми можемо зробити з історії:
1. Якшо штетл і був, то чому не тут? (від універмага до суч. ліцея ім. Мельника).
2. Не дуже зрозуміло, якшо Обухів закінчувався в Центрі, то що було на південь від нього? (думаю, я просто не розумію тодішню адмін. структуру).
3. В описі Обухівського ярмарку у Панченка є про “піщаний вигін по обидва боки дороги, де знаходилися єврейські лавки під залізною бляхою. Єдине що, він також каже про майстерні + продаж готового краму (взуття і тд).
А це, до слова, років за 30 ДО знахідки. Відтак, цей момент з майстернями виношу за дужки – можливо, вони там були протягом тривалого часу і в 50-х це був вже якийсь мікротопонім (типу “майстерні” сьогодні за школою №1).
4. Якшо взяти за основу вищенаведене, то тодішня топографія єврейського Обухова вигляда наступним чином:
4.1 Житла (територія довкола ліцея, меморіалу).
4.2. Лавки (південна частина тод. Базарної площі – сьогодні від універмагу до побуткомбінату).
4.3. Бейт-мідраш (“синагоги”) – суч. “будинок статистики” і десь в районі суч. “будинку торгівлі” (біля зупинки в Центрі).
4.4. Кладовище. Надзаплавний мис, початок суч. вул. Лукавиця.
***
Шукайте обухівські скарби, друзі, читачі, земляки.
Духовні, передусім.
Такі, як історична пам’ять, пр.

אַלץ גוטס

Джерело: https://obukhiv.info/news/evreiski-skarbi-obukhova-v-svitli-iogo-topografii/