Місцеві новини

Які шанси в Україні загинути від нападу вовка: відповідає статистика

Редактор

Які шанси в Україні загинути від нападу вовка: відповідає статистика

Джерело: SAVE WILD

Є настрій говорити про міфологію навколо хижаків. Дякуємо нашим медіа – забути про неї не можна. Наше улюблене – вовки-людожери). Якщо вірити ЗМІ та так званим первинним мисливським колективам, вовки постійно нападають на людей і варто одному вовку з’явитися під селом, як діти бояться йти до школи. В принципі, діти і мають перебувати під наглядом дорослих, – розповіли в організації.

А якщо серйозно:

  • Вовк – відносно великий хижак. Вага дорослого від 25 до 65 кг. Сила м’язів, зуби, вміння працювати у групі – усе, загалом, не виглядає безпечним. Та й не є таким.
  • Більшість нашої спільної історії (а ми – людина і вовк поширювалися по континентах разом багато тисяч років протягом коеволюції) людина була так званим другорядним кормом.
  • Люди отримували травми і помирали на древніх стоянках на самоті, викидали зайвих дітей у ліс, замерзали на смерть у довгих переходах, помирали сотнями після кривавих битв на полях, помирали тисячами, звалюючи трупи у рови навколо населених пунктів під час епідемій тощо.
  • Не ми такі, життя таке. Ясно, що вовки не були зобовʼязані ігнорувати цей ресурс. Власне, як і ворони, лисиці, гієни, шакали, комахи і навіть синички з білочками.
  • Але ми ніколи не були пріоритетом. Вовки не спеціалізуються на людині, як це трапляється у деяких котячих. Ми завжди були випадковістю.

Коли дивишся старі зведення, згадки про людожерство – крізь усі ці страшилки про ноги в чоботях видно сухі цифри дітей, що не повернулися додому – і розумієш, яке загалом важке і небезпечне було життя.

Діти не поверталися додому з багатьох причин. Зараз сама ідея відправити десятирічку кілометрів так за 15 спричиняє шок, а тоді нормально.

Кого зі зниклих з’їв вовк, а кого люди – питання, на яке ніхто не намагався відповідати.

Трапляється і кумедна статистика – наприклад, у російській імперії була «описана» хвиля людожерства, але при наближенні цифри показали, що жертви нападів були збирачами податей. Майже всі. Два варіанти – або вовки протестували проти податкової політики, або … А потім з’явилась вогнепальна зброя. І ситуація змінилася.

Вовки дуже адаптивні і зрозуміти небезпеку людини зі рушницею їм було легко. Вони побоюються людини в лісі, тікають від машини, що різко зупинилася, тримаються на максимально далекій відстані далі дистанції, необхідної для успішного пострілу. Вовки пристосувалися навіть до авіавідстрілу. Під час радянського союзу багато коштів було кинуто на боротьбу з вовком і є безліч даних про уникаючу поведінку при появі повітряного транспорту або снігоходів.

Якщо шукати серед нормальних наукових публікацій – даних про напади з метою поїдання на людину дуже мало. Ті поодинокі випадки, які змогли верифікувати, зазвичай мали зрозуміле пояснення – нетвереза замерзаюча у снігу людина (рф, Казахстан), годівля на трупі людини, вбитої іншими людьми або ведмедем (США) тощо. Просто випадки зникнення людей списувати на вовка стара традиція, яка не має бекграунду. Звичайно, є ще напади без мети полювати.

Ми аналізували такі в нашій країні. Їх небагато, до речі. Усього 16 з 2002 по 2018 роки по всій країні. Основна причина – сказ – дев’ять випадків за всі роки (плюс спроби захистити людину під час нападу скаженої тварини), захист людиною свійської тварини під час нападу вовка, спроба вбити або відловити вовка у замкнутому просторі, травми при утриманні вовка як вихованця.

Жертви зазнавали травм, ніхто не загинув. Вік був від 30 до 70 років. Чоловіки та жінки, без перекосу в одну стать. Жодної потерпілої дитини. Найчастіше травм можна було легко уникнути. Якщо не ловити молодого вовка з ознаками сказу, що забіг на територію підприємства, не тягнути пару вовків з кози, яку рвуть, не кричати і не перекривати вузький прохід вовку з корівника, що втікає, не заводити вдома вовченя, – зауважили фахівці.

Резюмуємо:

  • Шансів загинути від вовка ну зовсім мізерні. Навіть, якщо ви ставите намет у вовчих місцях, навіть якщо ви тримаєте його в сараї на ланцюгу, навіть якщо ви залізете у вовче лігво. До речі, вовки не захищають потомство – така поведінкова стратегія виду.
  • Звичайно, замерзнути п’яним у снігу та залишитися без вух посмертно можна. Але тут уже питання не у вовках. Посмертне поїдання тіл вовками є. Це факт. Але це не той фактор, що обов’язково призводить до зміни поведінки конкретної особини. Для собачих це взагалі не характерно. Навіть для великих котів це працює або за умови травми, або за умови навчання в парі чи сімʼї.

Джерело: https://obukhiv.info/news/yaki-shansi-v-ukraini-zaginuti-vid-napadu-vovka-vidpovidae-statistika/