Місцеві новини

Україна швидкими темпами втрачає унікальні ліси: чим можна зарадити

Редактор

Україна швидкими темпами втрачає унікальні ліси: чим можна зарадити

Джерело: Дунайсько-Карпатська Програма / Danube-Carpathian Programme

Як виглядає типовий заплавний ліс?

Вражаючі за розміром дерева розташовані близько один до одного – до 2 метрів в діаметрі та 40-45 метрів заввишки. А все завдяки річці, яка приносить у заплавні ліси вдосталь поживних речовин та вологи. Це дозволяє деревам розвинутися до вражаючих розмірів, не конкуруючи між собою.

В достатку поживних речовин та вологи користають не лише дерева.
Пройти крізь заплавний ліс часто практично неможливо. Наприклад, типова ознака заплавного лісу – кропива, заввишки до 3 метрів та повалені дерева, які частково покриті намулом. Не найкраще місце для прогулянок, погодьтеся. Інколи такі місця називають “зеленим пеклом”.

Ще одна особливість заплавного лісу – азональний характер. Це означає, що заплавні ліси від Закарпаття до дельти Дунаю (на проміжку у 2000 км) виглядатимуть практично так само. Причиною цього є подібні умови, а також річка, що є ефективним міграційним коридором для поширення видів.

У чому їх цінність?

У посібнику CORINE Biotopes заплавні ліси визначають як : «найбільш різноманітні, структурно, флористично та фауністично, з усіх європейських екосистем».

Заплавні ліси забезпечують:

  • поповнення ґрунтових вод;
  • фільтрують осад і забруднювачі;
  • транспортують поживні речовини;
    зменшують затоплення та обмежують збитки, пов’язані з повенями (зупиняють “спалахаючі” повені), завдяки функціям транспортування та зберігання паводкової води;
  • підтримують середовище проживання деяких із наших найбільш чутливих видів, таких як: кіт лісовий (Felis silvestris), видра (Lutra lutra), широковух європейський (Barbastella barbastellus), нічниця довговуха (Myotis bechsteinii), турун Carabus clathratus L, махаон (Papilio machaon), чорний лелека (Ciconia nigra), кропива київська (Urtica kioviensis), коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine). пом’якшення екстремальних кліматичних явищ;
  • продукують високу кількість ресурсної целюлози та затримують вуглець з повітря.

Основними загрозами, для заплавних лісів є:

  • вирубки. Внаслідок зміни клімату, заплавні ліси стали значно сухішими, і заболоченість вже не перешкоджає лісівникам тут рубати. Там, де раніше довелось би використовувати човен – сьогодні спокійно може заїхати важка техніка.
  • інвазійні види. Русло річки швидко та ефективно розносить насіння інвазійних видів. Саме тому береги річки часто зарослі робінією, пенсильванським ясеном, борщівником сосновського та іншими видами. А верб над водою, які описували наші класики та оспівували в народних піснях стає щораз менше – їх місце займає клен американський.

Як діяти?

За останні 2 десятиліття на заході України ми втратили до 65-80 відсотків заплавних лісів. Як це зупинити?

  • Найперше – шляхом заповідання. Так, не всі з них знаходяться в природному стані, і значна частина таких лісів “ забруднена” інвазійними видами. Але через високу цінність та природні переваги, які ми отримуємо завдяки заплавним лісам (збереження та очищення води, захист від повеней, тощо), ми повинні заповідати їх, щоб зберегти.
  • Відновлення заплавних лісів є у рази складнішим і більш вартісним, ніж соснових лісів Волині чи букових лісів Карпат. Але це критично важливо робити.
  • Важливо не змінювати цільове призначення заплавних лісів, адже у заплавах заборонено будувати будинки, а сільське господарство (крім спеціального випасання) є низькоефективним.
  • Проводити наближене до природи лісівництво, яке є ефективнішим та краще адаптованим до кліматичних змін. Суцільні рубки у заплавних лісах спричиняють ерозію, що впливає на якість і кількість водних ресурсів і підвищують повеневу активність.

Україна швидкими темпами втрачає унікальні ліси: чим можна зарадити

Джерело: https://obukhiv.info/news/ukraina-shvidkimi-tempami-vtrachae-unikalni-lisi-chim-mozhna-zaraditi/