Сакральна географія Старого Обухова: спроба ритуальної реконструкції
Спогади шикарні, проблема лише в тому, що для повноцінної ретроспективи обухівського сакрума їх замало. Тому працюємо з тим, що є. Отже, що ми маємо:
1. СПОГАДИ, котрі, очевидно, припадають на +- середину 20 ст. Мені здалося що це вже радянський повоєнний час.
2. МІСЦЕ ДІЇ: назвемо терміном «Старий Обухів», точніше, долина Кобрини від Автостанції («Кип’яча») до умовно Яблуневого («Панський яр»).
3. НАПРЯМ: з півночі на південь, до початків, котрими можна вважати витоки Кобрини. До певної міри «осолонь» – проти годинникової стрілки і руху сонця. Але, лише до певної.
4. МАРШРУТ: Свято – Михайлівська церква (Ракова криниця) – Колошина криниця – криниця в Мазиковщині – криниця (і каплиця) на Панському яру. Ймовірно, були й інші. Припущення: кожен хотів щоб біля нього освятили теж?
5. ЧАС: десята п’ятниця після Великодня (+ «6 травня на Григорія, + в посушливе літо).
6. РИТУАЛ: хресний хід густо замішаний на народно-православному культі «живої води» з її магічно-обрядовими ритуалами довкола криниць.
7. ЛЕГЕНДИ. Пов’язані з лікувальними властивостями води у криницях в цілому і на Панському яру – зокрема. Додаткові функції – каральна роль по відношенню до асоціальної поведінки (грішників).
8. МАГІЯ: їх дві.
– Перша – індивідуальна, пов’язана зі здоров’ям прохача.
– Друга – колективна, по-суті християнізований язичницький культ викликання дощу.
9. СТАТУС. Все відбувалося
– Під «офіційним» оморфом церкви
– Колективними і складається враження – масштабними зусиллями прихожан Свято-Михайлівської церкви (ширше – частини населення цієї частини Обухова).
Відтак, на виході ми маємо свідчення про цілком ПОВНОЦІННИЙ МІСЦЕВИЙ КУЛЬТ, котрий містив всі його ознаки:
1. «Місця сили» (територію, маршрут, маркери, напрям)
2. «Час сили» (визначені дати церковного календаря)
3. «Людей сили» (від батюшки до організаторів)
4. «Їжа сили» (пиріжки, капусняк і тд і головне – вода)
5. «Дії сили» (ритуали освячення, колективні моління тощо).
6. «Реквізити сили» (послідовність і статус дій).
ПРИПУЩЕННЯ:
Я зауважив, що описаний вище ритуал відбувався в долині Кобрини, приблизно від її витоків до початку заплави.
Припускаю, що цей шлях колись був довшим. Чому? Бо на картах 19 століття на плато над витоками Кобрини є знак, котрий ми колись розшифрували як «каплиця».
Відтак, логічним було би припустити, що раніше маршрут сполучав дві реперні точки сакральної географії цієї частини Обухова:
– каплицю над витоками Кобрини (за Яблуневим) «на горі» (свого часу ми ідентифікували її під назвою початку 18 ст – Вершина)
– зі Свято-Михайлівською церквою на горі Городок (в описаний час, ймовірно, вже напроти – на Поповій горі).
З ЦІКАВОГО:
Попри те, що Обухів знаходиться в долині, а відтак в оточенні т. зв. «гір» (ерозованих надзаплавних терас), власне культу «святих гір» у ньому не спостерігається.
Да, історично вони марковані (хрестом на Педині і кількома найстарішими кладовищами). Але, якщо відкинути культ предків, місцями періодичного паломництва так і не стали.
Принаймні, точно не є зараз. Причин цього багато. Одну з них я вбачаю у частих високовуглеводних постах служителів церкви і малоприбутковому статусі гір, котрі негативно впливають на мотивацію захеканих слуг божих.
Пам’ятається, одного такого «борця з ЛГБТ-диктатурою» кілька років заманювали на Педину. В підсумку це вдалося, але, лише раз. Для відтворення ж параметрів ритуалу і його фіксації в сакральному просторі і часі Обухова цього мало. Паломництво це, перш за все, повторюваність.
І ГОЛОВНЕ
Я дуже погано знаю ту територію, тому не здатен відтворити маршрут хресної ходи.
Його реконструкція була б дуже цікавою, оскільки це справжня локальна духовна практика попередніх поколінь.
Станом на зараз єдина. Принаймні, інші мені невідомі.
Якщо у вас є відомості про них – діліться. Якщо можете картографувати маршрут – чудово.
Думаю, сам ритуал вже не повернеться. Але, його теоретична реконструкція – вже великий крок вперед і глибокий погляд назад.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Як читати археологію за допомогою нейромереж на прикладі Обухова
- Трипільська ТЕС під Обухівською горою (пам’яті станції присвячується)
- Історія обухівських церков і проблема її відтворення: хто знищує останні сліди минулого
- Чи можлива співпраця між археологами і краєзнавцями. Версія
- Бабуся Лукавиця – фентезійний жіночий архетип Обухова в оптиці нейромереж
Джерело: https://obukhiv.info/news/sakralna-geografiya-starogo-obukhova-sproba-ritualnoi-rekonstruktcii/