Місцеві новини

Обухів, Поросся і роль географії в історії нашого краю 11-13 ст.н.е.

Редактор

Обухів, Поросся і роль географії в історії нашого краю 11-13 ст.н.е.

ЛАНДШАФТ ВСЬОМУ ГОЛОВА
Даймонд весь час намагається зафіксувати фактори, котрі вплинули на конкурентоспроможність тих чи інших видів людей, етнічних груп, націй, держав і тд. Його підхід простий і відомий ще, здається, за Монтеск’є. Це т.зв. «географічний детермінізм». Його суть – ландшафт всьому голова. Саме він (+ інші, звичайно, фактори: технології, доместикація, хвороби і тд) впливають на розвиток тієї чи іншої групи.
***
ДО ПРИКЛАДУ: можна скільки завгодно волати про унікальність трипільців, втім, це на 5000 років пізніше початку «неолітичної революції» в інших місцях (і загалом, не вони були першими хліборобами в наших краях. Ну, і хліб у них був еее, не паляниця).
Або представники тшинецького кола, котрі жили на Педині біля 12 ст. д.е. Хороші люди, дехто вважає їх першими праслов’янами, але, в той час як вони юзали кремінь і кістку (бронзу теж) – злобні мікенці вже спалили Трою.
Відтак, читаю я і думаю про ландшафт і грунти нашого краю як такі, що впливали свого часу на суспільно-політичні процеси:

ГЕОГРАФІЯ

Ми знаходимося на території Поросся (між Стугною і Россю). Обухів це т.зв Верхнє або Північне Поросся. Сьогодні воно розділене на 2 адмін. частини:
– Східне (Обухівський район від Ходосівки до Миронівки) і
– Західне (Білоцерківський район).

ГЕОЛОГІЯ

Значна частина це т.зв. Київське плато. В кожному разі основа нашого грунту це «лесові породи» (умовна глина).

ІСТОРІЯ.

а) В 10 ст. як ми знаємо з малозрозумілих причин зникає життя в районі г. Козарів шпиль (зараз там ще збереглися +- назви з 19 ст Остапова долина і Панський ліс). Тоді ж на іншому березі Стугни в районі сучасного Києва починають відбуватися процеси, котрі в підсумку призводять до виникнення політичної структури під назвою «Русь».
б) В 10 ст. Русь це те, що Бугай, здається, назвав «Киїським трикутником» – заліснена територія між Стугною, Ірпінем і Дніпром.
в) Правий берег Стугни, це саме Північне Поросся (Трипілля, Обухів і тд) це, як кажуть зараз, т.зв «сіра зона» – територія, котра з одного боку вабить населення лісів і боліт тогочасної Київщини, а з іншого – чисельних кочівників, котрі спочатку нападали на поселенців з півночі; потім осідали самі; потім знову напади (вже інші) і так до туменів Батия.

РЕСУРСНА БАЗА

Чому Поросся так вабило і наших і їхніх? Все просто. На відміну від заліснених і опідзолених грунтів довкола Києва там, за Стугною були так звані «малогумусні чорноземи». Не 4 метри, але дуже родючі для культур того часу, котрі і не вимагали глибокого коріння.
Місцевий чорнозем складався з гумусу поверх лесу (на кар’єрі біля Педини цей профіль добре видно).
Він дозволяв однаково добре рости як ячменю чи просу русичів, так і траві для клобуків, печенігів і половців, котрі практикували відгонне скотарство.
***
Відтак, варто зауважити, що для тих і для інших ця територія була умовним раєм:
1. ВОДА. приток Стугни і Росі – багато, джерел – ще більше.
2. КЛІМАТ. Малий тепловий період в точці біфуркації – росте все і скрізь, тільки сади.
3. ЕКОНОМІКА. Створена на подільських пагорбах у Києві політія шукає додаткові ресурсні бази і за Ярослава потихеньку колонізує Поросся, а за Володимира вже огорожує його Змієвими валами, котрих, як відомо, було досить в околицях Трипілля, Обухова, Василькова і тд.

ПОЛІТИКА.

На певний час в Пороссі складається унікальний симбіоз між колоністами з Русі і кочівниками з Дикого поля, така собі мікро-цивілізація, котра загине вже у 13 ст.
***
СУТЬ.

Мені важко якісно і вичерпно проаналізувати процеси, котрі історично впливали на освоєння і розвиток цієї території.
Безумовно, це мультидисциплінарне питання, оскільки передбачає залучення різної інформації, на кшталт розорювання грунтів за часів Русі і тд.
Концепції ландшафтно-господарських систем і розрахунку демографічної ємності сільськогосподарських ядер ЕЛГС (елементарної ландшафтно-господарської системи) мені методологічно та інтелектуально не доступні.
***
Одне, здається, очевидним:
ЛАНДШАФТ, КЛІМАТ, ТЕХНОЛОГІЇ (сг і військові) жителів київських борів сприяли ривку на південь, туди, де ресурсна база переходила з вузького горла лійки в широку воронку достатку.
Ну, бо білки – білками, а зернові, все-таки, калорійніші. І, до словами, подібні процеси відбувалися на лівому березі в також чорноземному районі Посулля.
ПС. Все можна пояснити наукою. Принаймні, спробувати.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

Джерело: https://obukhiv.info/news/obukhiv-porossya-i-rol-geografii-v-istorii-nashogo-kraiu-11-13-st.n.e/