Обухів між туалетним папером і Малишком
Приклад героїні цього інтерв’ю більш ніж показовий. Про що воно говорить нам, тим, хто не збирається покидати рідне місто:
- Обухів НЕ цікавий поколінню “зумерів”.
- Фейсбук НЕ цікавий поколінню “зумерів”.
- Для них Обухів це максимум Школа-Піщана, ментальний кордон “міста” проходить по стадіону Мельника.
- Самореалізація не повязана з Обуховом. Хоча це і природньо коли під боком важко дихає величезний мегаполіс.
- “Обухів це не лише туалетний папір, але і Малишко” – каже героїня. Сильно, глибоко, патріотично (сарказм, іронія, гротеск).
- “Я зроблю історію про нього. Це стане моїм “опус магнум”. Не вірю.
***
Я знаю з десяток +- відомих на всеукраїнському рівні людей з Обухова. І ще більше якщо враховувати довколишні села. Журналістів, військових і не лише.
Більшість з них давно перебралася до Києва. Частина все ще ночує або інколи повертається до Обухова.
Місто не дає їм нічого. Вони не дають місту нічого.
***
І тут питання, чому навіть у нового, “цифрового покоління”, талановитого як героїня цього інтервю, Обухів асоціюється лише з “папером і Малишком” – лишається відкритим.
А відповідь, якщо вона і є – точно неприємна.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- “Обухівська люлька” – самоаналіз через реконструкцію
- Обухів 2100 року: спекулятивний погляд на перспективи трансформації “хтонічного тіла” долини
- Львів, Фаріон і “невблаганна екстаза атентату”
- Україна 2022-2024 це Боснія 1992-1995
- Реконструкція біляобухівської кухні: найкоротший шлях до себе
Джерело: https://obukhiv.info/news/obukhiv-mizh-tualetnim-paperom-i-malishkom/