“Під солом’яним дахом спинився час, в хаті край Богуслава накрило нас…”

Попри те, що її історична та естетична платформа лежать в площині доіндустріального, домодерного суспільства ця версія Богуслава значно раціональніша і науковіша ніж частина конкуруючих “нью-йджерських міфів” на кшталт “центра всіх центрів Тотохи”, “богуславського дольмена” і тд шизоісторії.

З ОЧЕВИДНОГО: повна рукавичка ніштяків, котрі пропонує фестиваль:
1. музика
2. одяг
3. їжа
4. етнічні групи і тд.

Загалом я переконаний у тому, що фестиваль як явище здатен самотужки підняти і переформатувати впізнаваність території; підчистити і підписати її культурний код; позбавити старих, осоружних фреймворків, образливих або неприємних”.

Відтак, станом на сьогодні богуславські фестивалі це не лише благодійні заходи, катарсичні практики, брендингові опції і тд.

Це ще і зразки, котрі можна і треба вивчати сусідам. Якщо вони з різних причин не спромоглися до розробки і впровадження своїх.

Зрештою, у нас є свій прототип сьогоднішнього фестивалю – Обухівський ярмарок, місце котрого ще за рад. часів окуповане мертвим простором адміністративних будівель.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Знайти, викопати і переховати (ні, це не про діда і горілку)
• Степ повертається: Обухівщина і Поросся приречені на субтропіки чи ні
• Як картографувати міфологію Східного (Обухівського) Поросся
• Міфодизайн міст Обухівського району: що з ним не так
• Германівка у Руліковського: Острозькі, реколонізація Поросся і Глеваки

Джерело: https://obukhiv.info/news/pid-solomyanim-dakhom-spinivsya-chas-v-khati-krai-boguslava-nakrilo-nas/