Структура обухівського локусу “Хрест біля криниці”

Якшо візуально препарувати комплекс, то можна зауважити, що він складається з кількох взаємодоповнюючих частин:
***
МАКРО:
1. Криниця (він при ній чи вона при ньому).
2. Паркан (фіксує, захищає, унаочнює комплекс (криниця + хрест).
3. Хрест.
4. Кущ (можливо, калини)
***
МІКРО:
5. Розп’яття.
6. Рушник над ним.
7. Іконка під ним.
Шо за “дуга” (може просто декорація) я не зрозумів.
***
ФУНКЦІОНАЛ
Власне, моя версія є похідною від попередніх спроб реконструювати сакральну географію Обухова того часу:
1. Хороша криниця була за щастя – їх освячували і маркували хрестами. Хрест біля криниці тоді в Обухові це щось типу символу якості. Не просто копанка.
2. Вони грали роль під час календарних хресних ходів (на певні свята) і незапланованих теж (відвести якусь біду – засуху, передусім). Тоді їх могли “оновляти” – “переосвячувати”.
3. Відтак, подібні криниці того часу це частина як господарського, так, водночас, і сакрального простору.
4. Перший полягав у щоденному використанні води з очевидних потреб. Другий був ритуальним, а відтак, глибшим.
5. Наскільки я розумію відголоски цього надзвичайно цікавого народно-православного культу як і багато чого іншого поступово згасли максимум у 1960-1970-х 20 ст.

Власне, разом з останніми носіями цього типу “магічного мислення”. Людей, котрі опиралися на знання і практики батьків-дідів, а не шкільних вчителів. І світогляд теж.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Обухівські хрести загалом і “Хрест біля криниці” в Обухові у 1911 році
• Обухівська миска у музеї Гончара: безумовний оригінал чи помилка атрибуції
• Обухівські кактуси і трипільські медузи: вони вже тут
• Обухів початку 20 століття в оптиці Голохвастова: бачу, але не розумію
• Життєвий простір Обухова середини 18 ст: де жили, а де – ні

Джерело: https://obukhiv.info/news/struktura-obukhivskogo-lokusu-khrest-bilya-krinitci/