Євреї і їх роль в модернізаційному ривку Обухова у 19 столітті
Мушу сказати, що без Oleksandr Gerzhan, Nickolay Dovgolevsky, Павел Зельдич, статті МІЩАНСЬКІ ОРГАНИ СТАНОВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ (кінець ХVIII — початок ХХ ст.) В. Шандри і GPT-4 я би не справився.
І це трохи дивно, оскільки моя базова освіта – соціологічна. Єдине моє виправдання у тому, що я завжди ненавидів цей період (18-19 ст).
***
ПО СУТІ:
1. Кінець 18 ст. Половину СЕЛА Обухів віддають Бердяєвим і ті починають там потроху двіжити. Не так шоб сильно і все собі в кишеню, але якась користь Обухову теж є.
2. Перша третина 19 ст (1834 р). Обухів і Трипілля, приміром, стають МІСТЕЧКАМИ. Це значить, що у них збільшується кількість ярмарків, потроху розвиваються ремесла, торгівля і тд.
3. 1880-ті – в Обухові і Трипіллі з’являються МІЩАНСЬКІ УПРАВИ.
***
Виникає ПИТАННЯ? Як сталося так, що статус «містечка» і орган його самоуправління у вигляді «міщанської управи» рознесені у ПІВСТОЛІТТЯ?
Відповідь на це питання треба шукати у досить складній структурі тодішнього самоуправління.
Приблизно вона виглядала так:
Село → Волость → Повіт → Губернія → Центральна влада.
Місто → Міська управа / Дума → Губернська адміністрація → Центральна влада.
Наскільки я зрозумів, МІСТЕЧКО це шось невелике за населенням, але більше за село:
ЕКОНОМІКА
1. На відміну від міст, значна частина населення містечок займалася сільським господарством.
2. У багатьох містечках України значну частину мешканців становили євреї, які займалися торгівлею та ремеслами.
3. Містечка слугували точками економічного зростання в межах своїх повітів.
УПРАВЛІННЯ
4. У містечках діяли волосні управи, але вони не мали такого рівня автономії, як повноцінні міста.
5. В цілому ж містечка, зазвичай, підпорядковувалися повітовій адміністрації.
КЛАСОВА СТРУКТУРА
6. Населення містечок часто було змішаним, включало селян, ремісників, купців та дрібну шляхту.
***
ДО ЧОГО ЦЕ Я?
Хороші люди проглянули єврейські метричні книжки Обухова і з’ясували, що значна (якшо не превалююча) кількість обухівських євреїв в другій половині 19 ст (1870-ті) була «понаєхавша» і значилася в статусі «білоцерківських», «фастівських», «васильківських» і тд міщан.
ЩО ЦЕ ЗНАЧИТЬ?
1. Обухів був селом, становий статус українців – селяни. Трохи духовенства, ще менше шляхти, практична відсутність міщан. У селян як стану свої органи самоуправління, «сходи» там різні і тд. Плюс, не варто забувати що кріпацтво відмінили лише в 1861.
2. БЦ, Васильків, Фастів і тд були містечками чи містами, а відтак вже мали свої «міщанські управи». Євреї ж як стан НЕ мали права займатися с/г, натомість ремісництвом, торгівлею і тд.
3. Протягом 50 роки вони поступово приїздять в Обухів, розвивають тут промисли і торгівлю, піднімають економіку, тим самим підтягують статус «містечка», котре попри ярмарки економічно і управлінськи лишається селом.
4. І лише поступове збільшення кількості євреїв, а відтак ремесел і торгівлі + відміна кріпосного права в українців синергетично здійснюють мій улюблений МОБІЛІЗАЦІЙНИЙ РИВОК і в 1870-тих в Обухові і Трипіллі з’являєються МІЩАНСЬКІ УПРАВИ, у євреїв, крім іншого, свої синагоги і кладовища (до того, як я розумію ми залежали від Василькова). Вони РЕАЛЬНО осідають.
5. Осідають настільки, що документи про вибори до міщанських управ в Обухові на початку 20 ст. містять суцільно єврейські прізвища.
6. Втім, процес «коренізації» євреїв і очолюваний ними модернізаційний ривок тривають недовго. Кілька погромів, перші з котрих зафіксовані чи не у 1885 році, а наймасштабніші і найжорстокіші у 1919 призводять до ісходу євреїв з Обухова (і інших невеликих міст Правобережжя) в Київ, пр.
Після цього як писав Панченко і любив повторювати Домотенко «Обухів знову перетворюється на село».
***
З тексту можна помітити, що гіпотеза про панівну роль євреїв у розвитку Обухова другої половини 19 ст грунтується на 3 китах:
1. Моїй юдофілії, котру я не приховую.
2. Архетиповій серед істориків позиції, згідно з котрою поява єврейських громад супроводжувалася економічним пожвавленням на території (тодішній «геймченджер»).
3. Відсутності цифр і тому подібних статистичних доказів (фб не дисертація, фб – комунікація).
***
Втім, повторюся, ЄВРЕЙСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ ОБУХОВА це моє припущення. Безумовно, Обухів наприкінці 19 – поч. 29 ст. як рукавичка вміщав
1. Російське чиновництво
2. Залишки польської шляхти
3. Русифіковане духовенство
4. Євреїв-міщан
5. Втім, найбільшою становою групою (свої права, податки, засоби виробництва, органи самоуправління) були українські селяни.
Після подій 1919-1921 років лишилися тільки вони.
Безумовно, моя класова схема дещо примітивна, а засновки і висновки – претензійні. Втім, схема – робоча, піддається корекції. Якщо у когось є інші обгрунтовані думки з цього приводу – прОшу.
***
Ілюстрація: Едуард Гуревіч, “Стара Польща. Весілля у штетлі”.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Обухівська кераміка: початки дореволюційної традиції поза нацдемівськими міфами
- “Старий млин-вітряк” на “убогому хуторі” Гуренівка
- Малишко на полюванні біля Відня у 1945 році (ретро-фото)
- Село Дерев’яна, 1946 рік: вибори як свято
- “Трипільська трагедія” і становлення “культу героїв” на фото 1919 року
Джерело: https://obukhiv.info/news/evrei-i-ikh-rol-v-modernizatciinomu-rivku-obukhova-u-19-stolitti/