Міфи наших водойм: “судоходність” Стугни як частина регіонального переказу
СТУГНА НІКОЛИ НЕ БУЛА СУДОХОДНОЮ, шоб не казали ваші мами, папи, діди, прадіди, баби, прабаби і всі інші, безумовно, святі люди
Як не була судоходною Кобрина і тому подібні, цитую 19 ст – “ручаї”.
Принаймні, особисто я НІКОЛИ не бачив фото, документальних і тд джерел, котрі підтверджували б протилежне.
Разом з тим я майже відповідально заявляю, що ПОВНОВОДНІСТЬ, СУДОХОДНІСТЬ, БАРЖА, ВЕРФ і ЯКІР є елементами бродячого регіонального міфа, котрий в тій чи іншій формі зустрічається коли нашинкований, а коли цілий протягом всієї, як мінімум, нижньої течії Стугни від Безрадич через Обухів до Трипілля.
Причини і обставини його появи мені невідомі. Коріння – 19 століття точно. Інформатор – “старший, давно померлий родич”. Головний артефакт – баржа. На ній, в деяких випадках возили зерно на млини. В інших – царицю.
Можливо, це якось пов’язано з появою барж на Дніпрі, котрі, зауважу, теж НЕ скрізь могли пройти і як пише той же Домотенко – інколи, коли річка пересихала, навіть правий, глибокий рукав ставав для барж замілким.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Базарна площа Обухова у 1911 році. Черговий мазок до портрету – бондарі
- Я, мій хліб і наші факапи
- “Трипільська спадщина” Обухова і Українки: від “горшків” до “мозаїки”
- Таємниця “Мартинового острова”, ще однієї дніпровської “атлантиди”
- Де була “Деревня Козаков” біля Безрадич (чи Дмитрович). Чи між ними