Я, мій хліб і наші факапи

Я, мій хліб і наші факапи

Зокрема, за час випікання «ремісничого» хліба я зафіксував 4 головні змінні і стільки з маркетингових міфів, пов’язаних з ними:
1. Закваска
2. Борошно
3. Ферментація
4. Випікання
***
ЗАКВАСКА
Власне, мій інтерес до хліба почався з неї. За час моїх експериментів я ростив її на
1. Хмелю
2. Темному житньому солоді
3. Житньому борошні
4. Перемерзшому винограді
5. Немитих яблучках і тд.
В якості проміжного підсумку можу сказати, що виростити її мона на чому хоч, де є хоча би трохи якихось цукрів і дріжджів. Втім, прав був тіп з ютубчика – великої різниці між ними немає. Як і потреби відбирати частину (я жодного разу цього не робив).
Найпростіший варіант – на житній муці. Раптом шо у топку завжди мона підкинути чуток солода. І біореактор завівся.
6. Лише одного разу дикий пекар зазнав прикрої поразки. Тоді, коли спробував «завести» 7-річне батіне сухе вино, котре невідомо як пережило зиму 2022, не перетворилося за цей час в суцільний оцет і тд. Але і цукрів + дріжджів у ньому не було теж. Відтак, всі мої спроби запустити бродіння саме вина не увінчалися успіхом. Згодом я запустив його, але вино зі статуса «дріжджової основи закваски» перейшло у статус «гідрооснови для закваски». Теж цікаво, але це як друге місце у спринті. Третє.
***
БОРОШНО
Я довгий час мучив з-біса дороге італійське борошно для чіабати.
Крім нього практикував зі:
1. «Звичайним»
2. Цільнозерновим
3. Житнім
4. Вівсяним
5. Сумішами і тд. Мета була простою – отримати притаманні певним видам італійської випічки, «дірки». Чим більше тим краще. Втім, попри те, шо я старався, їх було досить умовно. Згодом я зрозумів чому. Але, це не точно.
***
ФЕРМЕНТАЦІЯ
Підозрюю, шо це і була моя головна помилка з самого початку, медіа-вірус на кшталт «супер-хліб це сильно пористий» і тд. В даному випадку роль віруса грав тренд так званої «холодної ферментації». Тіпа вночі у холодильнику створюється «глютенове вікно», незабутній смак і купа іншої маркетингової дурниці. Єдине, що відбувається вночі у холодильнику це максимальне гальмування цієї самої ферментації і часто дуже повільний і непомітний підйом тіста. Принаймні, на заквасці, котра, як не крути, піднімає повільніше за промислові дріжджі.
***
ВИПІКАННЯ
Ситуація схожа на попередні. Тут роль «чужих помилок» грала вода, котру ми лили в деко, в котре ставили відкриту «гусятницю» і тд. Інколи хліб красиво рвало, часто термоудар просто пересушував скоринку і робив її затвердою.
***
ПІДСУМКИ
Безумовно, ютуб і самоосвіта з його допомогою це гуд. Але, РЕАЛЬНО, купа пантів на кшталт модних заквасок, сортів борошна, холодних ферментацій, використання пари і тд – необов’язковий і часто малопродуктивний пафос.
Зараз я юзаю залишки заквасок, звичайне борошно, кімнатну ферментацію і стару духовку.
Бо мені і духам Педини його їсти. В другому випадку це художній образ.
***
Печіть. І нехай Церера і Форнація ніколи не зроблять ваш хліб глевким, а ранок безкофеїновим.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

Джерело: https://obukhiv.info/news/ya-mii-khlib-i-nashi-fakapi/