Місцеві новини

Обухівський замок. Продовжуємо читати нечитабельне

Редактор

Обухівський замок. Продовжуємо читати нечитабельне

Ми (точніше – Павло Солодько) продовжуємо перекладати а (о)рендаторський лист від 1619 року, котрий, крім іншого, містить опис обухівського замку того часу.

Тезово, що в ньому цікавого:

1. Це не люстраційний опис, котрих, здається, було біля 5. Його статус дещо інший і лежить він в площині комерційних, позадержавних стосунків. Втім, станом на сьогодні його природа мені малозрозуміла.

2. Територія, котру описує арендатор (?) – “єврей з Білої Церкви”, ймовірно, стосується так званого Нового Обухова, нас. пункту, котрий заклав Я. Острозський. Про це дотично свідчать 2 умови:

  • замок, його ототожнюють саме з Янушем;
  • згадка в листі Старого Обухова — можливо, саме хутора, на котрому за Дорогостайського жив властиво Обух.

2. ТЕРИТОРІЯ, про котру йдеться в листі в ньому ж ділиться на кілька взаємодоповнюваних частин, таких як:

  • Містечко на горі з брамами, одна з котрих виходить на дорогу до Копачева, інша – Германівки.
  • Основа містечка — замок, описується він і двір.
  • Замкова господарка (всі ці фільварки і клуні) під замком, а відтак і горою;
  • Вулиці за ними, але, всередині “паркану”: Перша. Друга. Третя. Четверта. “Паркан”, це, швидше за все рів або частокол або інша огорожа довкола населеного пункту.
  • За ним (“парканом”) знаходиться Довга вулиця.

Мешканці вулиць поділені на “десятки”, втім, значення цього терміну достеменно не зрозуміле.

3. ЕЛЕМЕНТИ БУДІВЕЛЬ І ГОСПОДАРСТВО

  • Є військового характеру (брами, вежі, “паркан”).
  • Є властиво господарка (комора, пекарня, погрібець, кухня, стайня, банька, гумно).
  • Окремо варто виділити фільварок з його пекарнею, сирником, гусячим і скотним хлівами.
  • Є броварня (!)
  • Серед сільськогосподарських угідь згадуються сад, город, поля, сіножаті, стави і млини.

4. НАСЕЛЕННЯ

  • всього йдеться про 157 дворів (“будинків і халуп”).
  • практична більшість жителів, що перераховуються — чоловіки. Жінок лише кілька, всі зі статусом “вдова”.
  • деякі мешканці не мають прізвищ (лише ім’я); у деяких замість них означені статуси родича (“вдова”, “зять”); зустрічаються досить архаїчні імена на кшталт Ярко, Вакула, Сахно, Улас, Зінець, Сила, Курило, Самсон тощо
  • деякі прізвища питомо обухівські, себто такі, що зустрічаються сьогодні. На приклад — Чирикало.

5. З ТОПОНІМІКИ, котра могла би бодай теоретично підказати, який з сотні надзаплавних обухівських мисів-останців міг стати платформою для замка і містечка довкола нього є лише:

  • Германівка
  • Копачів
  • Старий Обухів
  • село Слобода
  • Мисників (?) став
  • Попова долина.

Відтак, одне здається гіпотетично можливим, власне те, що Старий Обухів це Лукавиця, хутір Обуха за Дорогостайського в другій половині 16 ст. Він міг бути в поймі (або недалеко від неї) Лукавиці (Кобрини). Відтак, Новий Обухів (містечко довкола замку) Я. Острозського це фортифікація початку 17 ст десь на горі.

Питання лише в тому ДЕ? Де був хоча би один зі згаданих від 15 по 18 ст. обухівський хутір, село чи містечко? Більш чи менш точна картографія (така, що можна спробувати накласти контрольні точки) з’являється лише на карті Обухівського ретраншенменту середини 18 ст. І то, по відношенню до сучасних супутникових знімків наче малюнки Птолемея, простір для фантазій і догадок.

Дешифровка чи не найголовнішого (або просто – чи не єдиного) властиво обухівського документу середньовіччя триває.

Джерело: https://obukhiv.info/news/obukhivskii-zamok-prodovzhuemo-chitati-nechitabelne/