Cуботня піца – універсальний ритуал подяки. Мій досвід
Зараз я пробую вмонтувати цю хлібопекарську практику у свою суботу, розширити спорадичне хобі до цілої звички і прищепити їй цей огризок середземноморської культури. Для цього я відщипую кавалок тіста, викачую його у сухому базиліку і лишаю на ніч перед ранковою стратою у духовій камері.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Новий контур обухівського культурного коду
- Останній вірш поета у Витачеві
- Брандвахти і дебаркадери під час будівництва Трипільської ТЕС: питання
Зранку густо змащую соусом (у нас погреб різноматнітних томатних соусів), фарширую колбасою, сиром, грибами і прощаюся. Через 20 хв тісто на заквасці піднімається, а “коржик” з начинки сплавляється.
Ця піца немає нічого спільного з вуличною, оскільки у неї є одна надзвичайна перевага – вона робиться для себе (або оточення), а значить, інгрідієнтів ніхто не жаліє. Вона товстенька і я їм її так, наче мною керують духи предків, покоління котрих знали про голод не з книжок. Я роблю це, крім іншого, в пам’ять про них.
***
Печіть і не шкодуйте, бо чіт-міл це суботня молитва незалежно від ваших стосунків із трансцендентним. Це вуглеводна цунамі, котра швидко і чисто змітає всі хатки поганого настрою, які ви ретельно будували протягом тижня.
Джерело: https://obukhiv.info/news/cubotnya-pitca-universalnii-ritual-podyaki-mii-dosvid/