Місцеві новини

Гоп-стоп по-обухівськи 400 років тому: як власники Обухова крали курей

Редактор

Гоп-стоп по-обухівськи 400 років тому: як власники Обухова крали курей

“ЗОЛОТИЙ ВІК”
Кінець 16 – початок 17 століття – один з найцікавіших етапів обухівської історії.
– ПО-ПЕРШЕ, в цей час Обухів виринає із боліт у заплаві Стугни і починає з’являтися у документації.
– ПO-ДРУГЕ, приблизно в цей час живе літописний Обух і з’являються «обухови» – Малий (кол. Лукавиця) і Великий (кол. Веприн).
– ПO-ТРЕТЄ, в цей час Обухів переходить з рук в руки – спочатку Петя Дорогостайський продає його Острозьким (1588 рік), потім «воскресає» Павлуша Дорогостайський і відсужує Обухів у некоронованих «царів Русі» (1598).
***
СЛІД ДОРОГОСТАЙСЬКИХ
Нам він цікавий не лише тим, що десь біля Обухова був т.зв. «Кухмістровський гай», названий на честь Дорогостайських.
І не тим, що він згадується як покійний власник Обухівського замку у 1618 році.
І навіть не тим, що дозволив собі тягатися зі всесильними Острозькими.
Згідно з документацією того часу Павло не цурався національного спорту того часу – ГОП-СТОПА у крупних розмірах.
***
ГРАБУЙ НАГРАБОВАНЕ
Для чистоти експерименту зауважу, що спорт мав кілька напрямків:
1. РЕЙДЕРСТВО. Полягало у тому шоб нахрапом зайняти землі сусіда, а потім судитися і волати шо то «все моє», покликатися на якісь «старі кордони» і тд. Дуже схоже на те, як це зараз роблять наші сусіди-анфдрофаги. Варто зауважити, що цією розвагою не цурався НІХТО, від наймогутнішого феодала до козацького сотника.
ПРИКЛАД: Впродовж 1591–1595 рр. Федір, Гапон, Ждан і Федір молодший Дідовичі-Трипольські вели судову тяжбу з київським воєводою, князем В.-К. Острозьким, власником сусіднього містечка Обухів.
Ще одна розвага, по суті, різновид попередньої – це приїхати вночі возами і перевезти «копці» (земляні насипи, котрі маркували кордони власності) наче так і було. В Обухові, до слова, вони були на Козаровому шпилі (гора над 5-ю школою).
2. ГРАБУНОК. На відміну від рейдерства був не таким ресурсним, а відтак і доступнішим.
Власне, честь – честю, а захопити сусіднє село, вкрасти все, шо можна, все інше спалити, а між тим трохи покатувати місцевого управителя на предмет схованих грошей – було улюбленою розвагою багатьох відомих персонажів, включно з Наливайком, якщо я не помиляюся.
ПРИКЛАД: 16 червня 1591 р. за наказом обухівського урядника Станіслава Жолча і війта Яна Яновича обухівські піддані вчинили напад на трипільські ґрунти біля р. Красної, пограбували підданих і захопили весь врожай. Скаржники оцінили збитки на суму 4 тисячі копи грошей литовських і подали позов на воєводу до Київського земського суду.
***
ПАША-ГОПНІК
Промишляв ним і Павло Дорогостайський, шляхетний нащадок шляхетних людей, власник Обухова на зламі 16 і 17 ст. Місцями його дії нагадують Паніковського і гуся.
Про це, зокрема, свідчить “Позов київського воєводи Костянтина-Василя Острозького до обухівського державця Павла Яковича Монтвида Дорогостайського за наїзд його підданими на маєтність Юрівка Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря” від 12 лютого 1602 р.
Згідно з ним Павлуша з пацанами напав на монастирський двір і село в Юр’ївці (зараз біля Гатного).
Його здобич згідно з документом:
1. 20 добрих їздових коней
2. 30 волів для плугів
3. 20 корів
4. 15 свиней
5. 40 гусей
6. 80 курей.
Згідно з позовом «усе це було насильно вивезено до маєтку Обухова».
Окрім цього, Монтвид наказав обмолотити збіжжя, що зберігалося в стогах на території Юрівського двору:
1. 300 коп жита,
2. 200 коп пшениці,
3. 100 коп ячменю, а також інші зернові культури. Після цього він відправив викрадене збіжжя до Обухова на власну користь.
ПРЕТЕНЗІЇ
– Сума шкоди, яку поніс монастир, оцінюється ігуменом та ченцями Свято-Михайлівського монастиря у 5000 польських золотих.
– Попри неодноразові заклики до відшкодування збитків і повернення награбованого, Монтвид цього не зробив, і тому йому належить відповідати перед судом.
Ви, мабуть, теж помітили, що єдина різниця між подібними акціями і нападами татар це відсутність ясира. Втім, є свідчення про те, що люди самі втікали в Обухів (або з нього). Але, це інша історія.
Також, Ви, мабуть, помітили, що пани, від власника Обухівського замку до найбагатшої людини Русі не цуралися судитися за курей і гусей, кількість котрих була вказана чітко і ясно.
***
З ЦІКАВОГО
У вікіпедійному тексті про Юр’ївку автор трохи пафосно нарікає на релігійні переслідування православних, про що, на його думку, свідчить напад Павлуші і його банди на монастирське майно.
Але, тут є, як кажуть, ньюанс. Дядько, котрий виховував його, був НЕ католиком, на що натякає автор, а кальвіністом, і саме в цьому ж дусі виховував своїх дітей. Тому навряд чи Павлуша, котрий нещадно грабував сусідів, думав про теологічні відмінності. Ну і кража курей – такий собі релігійний акт.
***
ДО СЛОВА
Обухово-трипільське протистояння закінчилося у досить цікавий спосіб:
… Стосунки між сусідами загострились під час козацького повстання на чолі з Криштофом Косинським настільки, що власники Трипілля змушені були у свої поліські володіння, фактично залишивши замок без оборони.
1. Князі Острозькі тоді ж підбурили запорозьких козаків до нападу на Трипілля. 14 березня 1592 р. озброєні князівські слуги і піддані з різних сусідніх містечок разом з козаками на чолі з К. Косинським захопили замок у Трипіллі і впродовж двох тижнів плюндрували містечко, спалили 117 будинків місцевих жителів і нові будівлі у замку, вивезли звідти всі гармати.
Внаслідок нападу близько ста родин залишили Трипілля і переселилися до інших поселень, які перебували у власності князів Острозьких.
2. Події з пограбуванням замку і містечка козаками повторилися під час повстання Северина Наливайка в 1596 та в 1605 рр.12.
3. У 1612 р. усі власники Трипільської волості скаржилися на князя Януша Острозького, краківського каштеляна, за ґвалтовний наїзд на їхні маєтності і згін підданих до своїх маєтків (Н. Білоус, “До історії Магдебурзького права у містечку Трипілля в XVI столітті”).
***
СВЯТИХ НЕ БУВАЄ
Селяни, козаки, шляхта. Наші, ваші, їхні. Дорогостайські, Трипільські, Острозькі, Наливайко, Косинка і тд і тп – із задоволенням, коли випадала нагода грабували, вбивали, катували і палили своїх попри мову, релігію, стан і тд. Бо право тоді було «звичаєве», до появи «модерних» націй ще 200 років і поділ на «своїх» і «чужих», а також моделі поведінки і мотивації не мали нічого спільного з сучасними. А відтак, і ділити тодішніх сабжів, як зараз люблять в Україні на «своїх» і «чужих» просто не варто.
Зрозумілих і близьких нам ідентичностей тоді просто не було.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

Джерело: https://obukhiv.info/news/gop-stop-po-obukhivski-400-rokiv-tomu-yak-vlasniki-obukhova-krali-kurei/