Місцеві новини

Гощів – наш Супій, майбутнє обухівського наукового туризму

Редактор

Гощів - наш Супій, майбутнє обухівського наукового туризму

Недавно подивився пару відео про дослідників озера Супій, розвиток “громадянської науки” на його берегах і плани на науковий туризм на ньому.

Потім згадав про еко-станцію “Глибокі балики” біля Ржищева, котра ВЖЕ виконує зауважені “супійцями” функції – приймає науковців, досліджує біоценози, займається т.зв. “просвітницьким туризмом”.

Да, ця штука важко монетизується, а в Обухові, ймовірно, приречена як і туризм в його класичній формі. Втім, кейси є, а значить, потрібно їх вивчати.
***
Отже, станом на сьогодні в межах пішої досяжності біля Обухова є дві, потенційно цікаві науковцям еко-системи.
Це:
1. ГУДИМІВ ЛІС на правому, корінному березі Стугни;
2. Гідрозаказник «ГОЩІВ» перед Обуховом.
Історично і те й інше ліс, тільки Гудимовий переважно змішаний (сосни + ур. Дубрава + заплава Стугни), Гощів – переважно заплавний, на дюнах – боровий.
Дубраву в Гудимовому лісі ми під час походу не знайшли, і Гощів сьогодні це залишки того, що було лісом ще 100 років тому. Сьогодні значна його частина – луки.
Втім, навіть зараз він як та матрьошка містить низку контекстів, серед котрих, нагадаю
***
1. ГЕОЛОГІЧНИЙ. Це ділянка палео-русла Дніпра, котра донедавна приймала на себе частину весняних паводків і виглядала як величезне, реліктове болото від Києва до Трипілля. Знаходилася між правим корінним берегом Дніпра і величезною піщаною дюною (зараз на ній боровий ліс між Старо- і НовоОбухівською трасами).
***
2. ГЕОГРАФІЧНИЙ. Це досить протяжна територія від Ходосівки до Трипілля вздовж всього корінного берега дніпрової долини з купою сіл, дач, заводів, ТЕС тощо. Окремий інтерес тут представляє історична топоніміка у вигляді боліт (Гощів, Коржове, Загрузьке і тд), «гір» (Лиса, Обухівська, Стінка і тд.), річок (Манка і тд.) тощо.
***
3. БОТАНІЧНИЙ. Гощів – Великий Луг Середньої Наддніпрянщини, менший за Запорізький, але, якщо порахувати ВСЮ територію – не набагато. З огляду на флору це був типовий заплавний ліс, котрий за інформацією свідків ще сто років тому літом перетворювався на непрохідні джунглі завдяки хмелю і тому подібним ліаноподібним рослинам.
***
4. ЗООЛОГІЧНИЙ. Ні, ведмеді на цих болотах не водилися, але дикі свині, приміром, і безліч птаства – так. Саме птахи, на мою думку, залишки колишнього багатства можуть привабити в наші краї «бьордвочерів» і тому подібних ентузіастів.
***
5. ЕКОЛОГІЧНИЙ. Навіть у сучасному дренованому стані Гощів – резервуар, від наповненості котрого залежить частина верхніх грунтових вод в Обухові.
***
6. ІСТОРИЧНИЙ. Попри візуально «неісторичний» характер Гощів багатий на купу інфи:
– від таценківсько-кудлаївської культури до археологічних розкопок в Таценках, в цілому (охоплюють різні періоди);
– від етимології (походження назви) до середньовічних «островів (піщаних дюн), на одній з котрих свого часу виник майбутній Обухів – хутір Лукавиця.
– від зарубинецьких городищ на Мар’їній гірці, Козаревому шпилі над, як стверджує у «Книзі Підкороморія» один із Трипільських-Дідковичів» – «над болотом» і до, приміром, рейдерсько-судових розбірок за «трипільські, стрим’ятицькі, обухівські, безрадицькі добра» в ті ж часи.
– Від корчми Задава до так само зниклих хуторів – Нижнього Обухова, Стрим’ятичів, Лукавиці тощо.
– Від антирадянських партизан 1919-1921 років у Гощеві, до очолюваних комуністами «гощівських партизан» в 1941 – 1943.
***
7. ФОЛЬКЛОРНИЙ. Найменш досліджений, втім, пару переказів про вовкулаків, величезних змій, судноверфі, підземні тунелі і звичайно, ж клади (отамана Зеленого, пр) прикласти до рани цікавості можна.
***
8. ГОСПОДАРСЬКИЙ. Осушення, перш за все, як у дорадянський (історії про панів і їх канали), згодом в радянський час. Забудова частини реліктового болота Трипільською промзоною і тд.
Ще дуже цікаві вже згадані середньовічні «острови» – піщані дюни або інші алювіальні наноси, котрі продукували луки, а відтак і використовувалися як сінокоси. Один з розглянутих колись прикладів – ур. Кораблище.
***
ВИСНОВОК:
– МІНУСИ: Об’єкти є – підходу немає.
– ПЛЮСИ: В колишньому селі, де архітектура – нецензурне слово з минулого, навіть залишки колись шикарних еко-систем можуть сформувати каркас туристичного інтересу.
Там, де песиміст бачить проблему, оптиміст бачить можливість.
А як воно буде – покаже час. Плани є, але, станом на сьогодні у слів «Обухів « і «туризм» спільне лише те, що обидва – слова. Дестинація як потенційна опція – штука ДУЖЕ ресурсна. Якщо ми говоримо про функціональний туризм, а не паперовий, міськрадівський.
–
***
ЛІТЕРАТУРА:
ТОПОНІМІКА ГОЩЕВА У СПОГАДАХ ОСИПА ДУМІНА: 3 РОКИ “ОБУХІВСЬКО-ТРИПІЛЬСЬКОЇ УПА”
***
ЛУКИ ЯК ЛАНДШАФТНОУТВОРЮЮЧА ЧАСТИНА ОБУХІВСЬКОЇ ОЙКУМЕНИ
***
ОБУХІВСЬКІ “ОСТРОВИ”: ВІД КОРАБЛИЩА ДО ЧОВНИЩА (+І ВСЕ-ТАКИ ОСТРІВ ).

Фото: вікі, Захід сонця в урочищі Гощів.

***

  • # історія Обухова

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

Джерело: https://obukhiv.info/news/goshchiv-nash-supii-maibutne-obukhivskogo-naukovogo-turizmu/