Історія однієї забутої фотографії: Фастів, 1919 рік, єврейські делегати зустрічають Петлюру
Джерело: Ilia Volfman
Україна, 1919 рік.
29 серпня у Фастові відбувається важлива подія — приїзд Симона Петлюри. Причина приїзду — зустріч із командувачем Галицької Української Армії Антоном Кравсом для обговорення наступу на Київ. Це добре відома подія, підтверджена фотографією, зробленою в момент приїзду. Тут я нічого нового розповісти не можу.
Однак, я підозрюю, що не всі знали або, можливо, просто не звертали уваги, що з цього заходу залишилася ще одна фотографія. Вона неодноразово публікувалася, але ніхто не пов’язував дату, місце і те, що на ній зображено. Підпис на французькій мові на цій, «забутій» фотографії говорить:
«Єврейські делегати Фастова зі своїми урочистими атрибутами зустрічають Петлюру після перемоги над більшовиками».
Це зображення часто «гуляло» в інтернеті, часто з обрізаним підписом, і, як це прийнято в наші дні, різні люди давали йому різні тлумачення та дати. Хтось писав, що йдеться про Жмеринку, а хтось використовував це фото для доведення нібито добрих відносин між євреями України та Петлюрою. Не будемо судити.
Я випадково побачив цю фотографію під час розмови на близьку тему в Facebook із незнайомими мені людьми. Мені просто пощастило. На той момент я ще не знав, наскільки важливою виявиться ця знахідка.
Минуло два дні, і тепер я розумію, що маю в руках. І так, коли я пишу це, мої руки тремтять, і мене переповнює величезна кількість емоцій. Заздалегідь перепрошую, якщо це буде занадто помітно в тексті. Але для мене це не лише загальна історія, а й історія моєї родини, точніше моїх прямих предків, і я не можу уникнути емоційності в цьому тексті.
Повертаючись до історії та фактів.
Отже. Дата фотографії — 29 серпня 1919 року. У мене є скан номеру журналу Le Monde Illustré, завантажений із національного французького архіву, де була опублікована ця фотографія. Номер датований 19 листопада 1919 року. Фотографія ілюструє статтю, а сам знімок датовано у тексті під ілюстрацією. Там же наводиться інший, більш відомий знімок, згаданий раніше.
Через кілька днів після цієї урочистої зустрічі війська Петлюри залишили Фастів, а місто захопили денікінці. Євреї міста вітали їх, сподіваючись, що за нової влади в місті нарешті запанує порядок після «влади більшовиків та отаманів» і радіючи можливим змінам на краще.
9 вересня більшовики зуміли захопити Фастів рівно на один день, після чого їх вибили з міста війська Денікіна. Однак у місті вже ходили чутки, що євреї раділи поверненню більшовиків і навіть допомагали їм. У Фастові почався погром — один з найстрашніших у Київській губернії того часу.
Ніхто точно не знає, скільки було жертв. Згадувані цифри — від 600 до 13 000, залежно від джерела. Є кілька записаних спогадів, звіти більшовиків на цю тему, кілька списків жертв, кожен з яких налічує кількасот імен, кілька відомих фотографій поганої якості з наслідками погрому. І місце на старому єврейському кладовищі, де, очевидно, поховали жертв погрому. Зараз там немає жодних пам’ятників, навіть якщо вони коли-небудь і були.
І все.
Прийшов час повернутися до обговорюваного знімку. Що ж ми бачимо на ньому, враховуючи весь цей контекст? Ми бачимо делегацію єврейського товариства Фастова «при повному параді», що зустрічає Симона Петлюру у своєму місті. Таку людину не можна не зустріти «в найкращому вигляді», адже він може безпосередньо впливати на їхню долю, від матеріального добробуту до питань життя і смерті.
На фотографії є як мінімум три сувої Тори, і видно обличчя трьох людей, які їх несуть. Виходячи з єврейських традицій і принципу ієрархії єврейського суспільства в невеликих містечках, там мав би бути «найвищий духовний рабин місцевості», можливо, казенний рабин, якому дали сувій для важливості, можливо, голова місцевої «Хеврат Кадиша» (поховальної організації), і, напевно, представники місцевої інтелігенції та комерції. Їм навряд чи дали б нести Тору, але вони, ймовірно, були присутні, і їхні обличчя, напевно, теж можна знайти на цьому фото (можна помітити когось у залізничній фуражці праворуч, як приклад). Я хочу зосередитися на потенційних рабинах, бо схиляюся до думки, що саме рабини тут і зображені.
Чому? Тому що я можу дати їм імена. За останні роки я бачив багато списків жертв погрому, і серед них є кілька фастівських рабинів, зокрема й ім’я мого прапрадіда — рабина Фроїма Гершко-Хаїмовича Вольфмана ХаКоена. У мене ніколи не було його фотографії, і немає нікого живого у моїй родині, хто б коли-небудь бачив чи самого Фроїма, чи хоча б його фотографію.
При цьому я точно знаю, що його вбили під час погрому у Фастові, і те, що саме він був тоді «головним духовним рабином» Фастова. І так, в одному з людей, що несе сувій Тори, проглядаються наші сімейні риси. Тобто, є як мінімум одне ім’я і висока ймовірність, що саме це ім’я і ці події можна «прив’язати» до цієї фотографії. Мало того, швидше за все, просто зі списку загиблих рабинів можна дати й інші імена присутніх, хоча я не можу точно прив’язати конкретні імена до конкретного зображення. Підозрюю, що це можна зробити за віком, але для цього потрібно шукати їхніх нащадків і порівнювати їхні фотографії, що, на жаль, вже не в моїх силах.
Штучний інтелект вказав на 70% схожість із фотографією його сина, Іцко (Іцхака)-Айзика Фроїмовича Вольфмана ХаКоена, але я хотів би перевірити це на вищому рівні через порівняння з фотографіями його нащадків, мого діда, батька і так далі. Я в цьому не сумніваюся, але для офіційності це потрібно зробити. Як саме — не дуже уявляю, але я спробую надати всьому цьому вагу офіційного історичного документа.
Що ж ми маємо в підсумку?
Цей знімок — це практично передсмертне документальне зображення представників єврейського фастівського кагалу за 11 днів до початку погромів. Менше двох тижнів до того, як майже всіх їх уб’ють погромники, охоплені спрагою єврейської крові. До того, як більшість із цих «урочистих атрибутів», які вони несуть у руках, зникнуть з лиця землі, а велика єврейська громада Фастова та єврейське життя міста практично припинять своє існування.
Ця фотографія дає обличчя та імена страшній фастівській трагедії жахливого 1919 року. Якщо чесно, я не знаю жодного такого «промовистого» графічного зображення про ті часи в якій-небудь місцевості України. Буду радий, якщо історики це перевірять, але якщо я правий, це може стати єдиним таким документом із підтвердженими датами, який відповідає відомим історичним фактам і звіряється з відомою хронологією. А якщо це так, то «євреї Фастова перед денікінським погромом зустрічають Петлюру», з іменами і так далі, може стати обличчям трагедії єврейського народу в Україні в ті часи. Це може стати ілюстрацією у Вікіпедії свого роду.
Для зацікавлених, ось імена рабинів, які, можливо, присутні на цьому зображенні:
- Рабин Фроїм Гершко-Хаїмович Вольфман ХаКоен, 68 років (імовірно, в центрі),
- Рабин Пінхас Мордкович Тухмахер, іноді згадується як Тахман/Тухман, 64 роки (імовірно, справа),
- Рабин Аншель Аврумович Гусовський/Гасовський, 45 років (імовірно, зліва). Судячи з усього, він був родом із Чорнобиля.
Імена зі списку з неопублікованої частини книги Розенталя «Сувій Різні» (у мене є скан оригіналу, написаний рукою Розенталя на івриті). Цю частину не встигли опублікувати через смерть автора, але записи збереглися. Список Розенталю надав мій прадід, син Фроїма, Іцко (Іцхак)-Айзик Вольфман ХаКоен, який у 20-х роках був рабином Фастова. Можливо, Розенталь узяв цей список із публікації мого прадіда в газеті “Київське Ехо”, де він міг опублікувати подібне (є приклад із Германівкою). Крім того, імена цих рабинів є у державних документах 1916-1917 років.
Я з трудом дочекався закінчення Судного дня. Але тепер можна публікувати.
Хатіма това.
Цей пост матиме продовження про Германівку, теж на основі цієї фотографії та її значення, але я напишу це окремо.
Дякую всім, хто допоміг мені зібрати інформацію, зокрема й тим, хто це зробив ненавмисно.