Хто такіє рускіє: два слова про синдром “матрьошки-канібала”
На питання співрозмовника про те, “кто такие русские” чітко зауважив, шо
“… русские – это бывшие украинцы, которые забыли от этом. Искусственно созданная нация”.
Зрештою, нам ніхто не заважає будувати власний історичний міфодизайн на інвазії всіх цих археологічних “пеньківців-колочинців” (і пізніше) з благословенної богами Борисфену Середньої Наддніпрянщини в хтонічні ліси Нечорнозем’я.
Пам’ятаю, як років надяцять тому знайомі із Москвабада напівіронічно-напівгордо називали себе “північними українцями”.
Власне, суть мого спостереження така, що будь-яка наздоганяюча модернізація просторів Північної Євразії завжди здійснювалася за допомогою західного фінансового капіталу і українського людського.
Що, власне, і стало історичною травмою перманентної вторинності у тамтешніх аборигенів, котрі, здається, так і не подолали в собі цей колоніальний комплекс “тубільця”.
***
По суті ж це матрьошка-канібал, котра живе і росте тоді, коли їсть інших, менших.
Щось типу хронічного Кроноса, в череві котрого все ще живуть зжерті ним народи.
Відтак, віриться у те, що роль Зевса, котрий випустить їх на волю належить Україні, а ножа – ЗСУ.
- Заруба про зарубинців в Обухові
- Сучасні неРви та історичні неВри в контексті Обухова і околиць
- Залишки заводу у Григорівці: коротка історія про цукор, котрий перестав підсолоджувати
- Обухівські демони на виїзді ласують святою водою у Красному
- Бароко не рококо, Васильків не Обухів
Джерело: https://obukhiv.info/news/khto-takie-ruskie-dva-slova-pro-sindrom-matroshki-kanibala/