Коля Морозко і новорічна антропологія
– Мама, а мені Дід Мороз подарунка принесе?
– Якщо наше ППО не зіб’є цього кац…кого виродка!
(із почутого сьогодні в обухівському закладі)
Наші люди прекрасні.
***
Очевидно, шо в дихотомії Дід Мороз – Святий Миколай є 2 площини:
- міфологічна
- антропологічна.
Перша досить бідна в обох випадках. Друга цікавіша, оскільки є частиною поточного культурного фронту (своя церква, свій календар, своє Різдво, свої ритуали). Наскільки швидко і чи скрізь нова, комплексна культурна парадигма витіснить стару – питання.
Мені особисто це не дуже подобається, як і будь-які спроби реабілітації релігії у 21 столітті. Але з точки зору українського інтересу, можливо, цей проміжний етап просто необхідний. Спочатку фіксація нової ідентичності – потім її корекція. Приблизно як у Скандинавії, де чи найбільша кількість як атеїстів, так і щасливих людей (і зв’язку між цими суспільними проявами).
Хоча, особисто мені більше подобається Санта-Клаус. Особливо після динамічного і магістрально жорстокого хвентезі Джеральда Брома “Крампус, володар Йоля”.
До слова: у Брома всього 3, здається, чи шо, книжки. Всі вони неймовірно криваві, втім, погляд на цей затасканий жанр дуже свіжий. Не Желязни, не Гейман і не Сіммонз. Але харош (як писака) і патлат (як я).
Світлина: Дід Мороз/Святий Миколай/Санта-Клаус (та інші еволюційні іпостасі) здорової (чи здоровенної?) людини.
Джерело: https://obukhiv.info/news/kolya-morozko-i-novorichna-antropologiya/