Малі Дмитровичі: громада, котра першою позбулася московського попа
Як живе громада, котра першою в районі вигнала московського попа-перебіжчика ще в 2015 році, поговорили з настоятелем парафії, священником Володимиром Носаченком.
Слава Ісусу Христу отче, нагадайте нам, як ви опинились в Малих Дмитровичах?
Слава навіки Богу. В 2014 році, після початку війни, після окупації Криму, громада села вирішила позбутися московитської церкви в селі. Почалися підготовчі роботі.
На той час ще мало було переходів і мало хто знав, як це зробити. Жителів села це не зупинило, вони створили ініціативну групу, яка зібрала підписи за перехід до Київського Патріархату. Далі проводились спільні служби зі священниками нашого благочиння біля храму, який тоді займали московські попи. Я тоді ще не був священником, тільки навчався і готувався до прийняття сану. Все рухалось повільно. Лише в 2015 році провели збори села на яких громада перейшла в Київський Патріархат.
7 червня 2015 року я був висвячений Митрополитом Епіфанієм в сан священника. Пройшовши практику у Видубецькому монастирі, отримав благословення служити на парафії в Малих Дмитровичах
І вже 19 серпня, на свято Преображення, ми служили в храмі першу літургію українською мовою. Молились за українських воїнів і нашу державу.
А що там за історія з попом перебіжчиком?
Це досить цікава історія вийшла. Я часто бував в Видубецькому монастирі на богослужіннях і знав там всіх священнослужителів і, відповідно, мене теж вони знали. Там був один ієродиякон, здається Воніфатій, так от він вирішив перейти з Української Церкви в московську. Йому видно пообіцяли гарний прихід і висвятили в священники. Відправили його саме в Малі Дмитровичі. Не довго він тут побув. Почав щось “чудити”. Хоч у нас село і маленьке, але люди активні і рішучі. Якщо щось не так, то терпіти довго не будуть. А тут ще й війна показала позицію московської церкви в Україні і люди вирішили, що з них досить.
Тому Господь управив так, що московський піп перебіжчик не прижився в нашому селі.
Дуже сподіваюсь, що так буде і по всьому нашому району. Люди зрозуміють, що в Україні може бути одна Православна Церква без московських священників.
Як у вас справи на парафії на сьогоднішній день?
Проводимо Богослужіння в Неділю і свята, молимось за наших воїнів.
З 2016 року розпочали будівництво нового храму, дякуючи Богу і підтримці жителів громади. Наразі потрібно провести внутрішні роботи а на території зробити благоустрій. Роботи вистачає, дякуємо усім, хто сьогодні не байдужий і підтримує розбудову парафії.
Ви ще служите в Обухові?
Так. Служу в капличці великомученика Пантелеймона на території обухівської лікарні. Тут служби відбуваються у вівторок, четвер і п’ятницю о 10:00. Молимось до небесних заступників і цілителів. Запрошую мешканців міста і пацієнтів лікарні до спільної молитви.
15 липня день Хрещення Русі – України і день пам’яті св. Князя Володимира, як плануєте відзначати?
Для нас це особливе свято, адже саме в Малих Дмитровичах знаходиться легендарна криниця князя Володимира.
Ми щороку збираємось біля неї і проводимо службу Божу, служимо літургію, люди приступають до Таїнства Причастя. Освячуємо воду.
До нас на свято приїжджають люди з усього Обухівського району. Тому запрошую всіх бажаючих помолитися з нами 15 липня о 9:00 біля криниці.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Життя після московських попів: розмова з настоятелем храму про виклики та плани
- Перші кроки до храму: поради для тих, хто шукає духовний шлях
- Алеї Слави: священні місця пам’яті та вдячності
- Отець Роман Коломоєць: все більше громад готові показати “на двері” російському попу
- Трипілля: з поля до саду святої родини – історія храму та його настоятеля
Джерело: https://obukhiv.info/news/mali-dmitrovichi-gromada-kotra-pershoiu-pozbulasya-moskovskogo-popa/