Міф про “повноводність” Кобрини на прикладі обухівського середмістя 18-19 століть
Одне з джерел обухівських легенд, як не дивно, це місцеве краєзнавство. Саме завдяки його некритичності в обухівському вжитку з’явилися такі формулювання як «судоходна» і «повноводна» (Кобрина).
І якщо з першим питанням все більш-менше зрозуміло (коротко – це частина одного з регіональних міфів – http://surl.li/rkkkk), то друге треба розглянути детальніше.
- Що значить повноводна? Чіткої відповіді на це питання немає.
- Згідно з однією з версій «колись» вся долина була рікою. Чому це не так?
ПО ПУНКТАМ:
1. Долина, в котрій розташований Обухів лежить в межах т.зв. Київського плато – відносно вузької тераси правого корінного берега Дніпра (північ Києва – Канівські дислокації).
2. Характерний для плато ландшафт це величезна кількість оточених «холмогорами» долин.
3. Якщо вважати, що долина Кобрини колись була заповнена водою, треба пояснити, яким чином існувала ріка (не озеро) довжиною всього лише 13 км, але 1-3 км в ширину (ширша тогочасного Дніпра) і метрів до 100 в глибину (глибше Світязя, найглибшого озера України). Ну і як то всьо трималося купи і даруйте банальність – не витікало з долини. Можу помилятися, але історичних прецендентів подібного наче не було.
4. Безумовно, саме тому «повноводна» версія Кобрини відсутня в жодній з існуючих наук: історії, археології, геології і тд. Чому так? Все просто.
ПОВНОВОДДЯ – ПОЛОВОДДЯ
Можливо тому, що «повноводдя» є суголосним «половоддю» і є його гіпертрофованим варіантом. Іншими словами, розливи Кобрини весною і можливо – восени, створювали враження про широке, повноводне річкове плесо.
ГЕОМОРФОЛОГІЯ ОБУХОВА
Іншого пояснення я не знахожу, оскільки ще шкільний курс географії дає досить вичерпну відповідь про геоморфологію Обухова:
1. Русло річки (обмежене двома берегами);
2. Заплава (територія, котру заливає під час паводка);
3. Тераса (перша, друга і тд). Вона ж – надзаплавний мис. В обухівському варіанті друга і третя тераси це т. зв. «гори».
4. Долина (простір між двома крайніми, протилежними терасами).
5. Плато (рівнинна частина найвищої тераси).
6. Плюс допливи (притоки) Кобрини утворюють свої русла, заплави, тераси («гори»).
КОБРИНА НА АВТОСТАНЦІЇ
Я думав сходити на Педину, сфотати долину Кобрини в районі Старого Центру і докласти до фоти карту, але потім подумав, що не буду нервувати «мисливців за наводчиками». Тому вирішив піти важчим шляхом і опертися на історичні зображення-карти.
В якості зразка взяв район Автостанції з її відомими історичними і сучасними топонімами:
1. гора Городок
2. церква Казанської богоматері (пізніше Михайлівська) на ній
3. Блакитівське кладовище (ймовірно, найстаріше з сучасних – йому мінімум 200 років).
4. Часовий проміжок – середина 18 ст. – перша половина 19 ст. Приблизно 100 років.
Результати бачите на зображенні.
1. Є русло Кобрини і його зарегульована частина, затоплена заплава – ставок на Автостанції.
2. Пласка територія довкола неї – підніжжя Попової гори справа і Городка зліва – заплава («заплавні луги»).
3. Попова гора і Городок – тераси.
4. Проміжок між терасами – долина.
5. В бік Яблуневого долина ширшає, Центру – звужується + там краще проглядаються тераси лівого берегу Кобрини (починаються від шкільного стадіону і рухаються до Вишки. Хоча місцями обриваються в яри – тераси вже допливів Кобрини).
Така ось «повноводність».
- Загадки старої фотографії: графини з живою водою і добрі обухівські бджоли
- Обірок і Переворот(я), Українка і Обухів: архаїчна топоніміка Краю
- Змієві вали в Обухові: міфи, топоніміка, реалії
- Свято-Воскресенська церква Обухова, нейромережа і трохи ван Хелсінгу
- Єврейські скарби Обухова в світлі його топографії