Не роби перший крок
Свого часу був проведений класичний еко-експеримент. Згідно з ним варто було лише кинути десь обгортку абощо як з часом на тому місці виростав стихійний смітник.
Йдеться про країни з високою еко-культурою, не Україну.
Сьогодні зауважив як умови цього експерименту відтворюються в Обухові на озері Фейхоа.
Парі відпочиваючих було важко донести до смітника порожню “двушку” світлого і ше якісь папірці.
Їх вони з чистою совістю примостили на стихійному смітнику на зоовідвалі біля озера. Першопрохідцем на смітнику було, ймовірно, буд.сміття. Потім з’явилися якісь мішечки і, звичайно ж, алко-тара. Який же відпочинок без бухічки?
На виході аналізу ситуації ми маємо 3-х стейкхолдерів:
- БІЗНЕС (цег. завод), відповідальний за рекультивацію території, зоовідвали, перш за все.
- ГРОМАДУ (відпочиваючих), нездатну контролювати себе в найпростіших побутових проявах.
- ВЛАДУ (ОМР), котра вперто не бачить найкращу рекреаційну зону в центрі Обухова, до якої вже приїздять гості з інших міст.
Звичайно, легко шукати винних (перекладати/уникати відповідальності) у “лушпайниках”/ “понаехавших” (торік) або переселенцях (цьогоріч).
Втім, очевидно, що як і в шлюбі призначати одного винного – помилково. Відповідальність – штука комплексна. Хоча, звичайно, знати, хто ж перший кинув папірець – хочеться.
Одне точно: ті, хто кидають сміття і ті, хто його згодом прибиратимуть, ЗАВЖДИ різні люди. Хоча всі – українці і з Обухова.