Обухів і еволюція зради

Зрада це щось на кшталт багатошарової археологічної пам’ятки – скільки не копай нижче все-рівно щось є. Крім того, інколи здається, що зрада це живий організм, котрий розвивається згідно із латентними законами медійної еволюції.

Обухів не виняток. Обухів – підтвердження.

Станом на зараз важко визначити конкретні фази, втім, послідовність проявів можна. Спільне у них одне – хтось має за щось відповісти.

Я точно знаю, бо у мене є телефон і за коментарі мені нічого не буде. Крім, можливо лайків від таких самих “фахівців у всьому”. Плюс це така собі психотерапія воєнного часу.

Отже, поїхали:

1. ПОЧАТОК ВІЙНИ. Де мер? Версія: “мер утік за кордон, а нам помирати”.

2. ПЕРШИЙ СТРАХ МИНУВ. Де гроші, котрі виділила мерія на оборону? Версія: гроші украли (крадуть, украдуть). В особо одарьонних доповнює пункт 1 (“Де мер?”).

3. ДЛЯ ЧОГО ТИ ПИШЕШ НОВИНИ? Да, я читаю тільки заголовки, але я точно знаю, що через них нас уб’ють. Мені пофіг шо це офіційна інфа Генштабу, всім можна – тобі нє. Бо я прокляну в коментах.

Ще я щоночі “бачу” у вікно ворожі дрони над містом, інколи снайперів і сусідів, котрі приманюють їх, коли курять у кватирку. Не вздумай спорити, я можу писати коменти зі знаком оклику всю ніч, мене не переспориш, я з Обухова!

Тут варто зупинитися і зауважити, що Зрада сама не ходить. Її обов’язковий супутник це Страх, одночасно передумова і наслідок. Саме він примушує бачити скрізь дрони, снайперів, мітки, зраду, в цілому. Будь-які, невидимі адекватній свідомості, знаки загрози.

4. І насамкінець. Точніше, станом на сьогодні після БІЛЬШЕ МІСЯЦЯ ВІЙНИ – зрада штучна, інспірована політично. Її контури прості, її носії все ті ж.

Починається вона з розгону ботами питання “чому нас не попередили про війну?” і закінчується чимось середнім між Шарієм і Порошенком на кшталт “З. до цих пір у всьому винен”.

Щоправда, адептів цієї позиції вже далеко не 25% і це явно не найадекватніша (просто адекватна) частина суспільства. Да і хто такий Порошенко зараз згадає вже не кожен.

Відтак, умовно еволюцію ЗРАДИ ПО-ОБУХІВСЬКИ можна розділити з одного боку на природню (основа – перманентний стрес) і штучну (політичне нагнітання).

З іншого боку Зрада це недовіра до всього: місцевої влади (все роблять волонтери), новин (не треба писати, вороги узнають сікрєти), сусідів (це вони “палять маскіровку нашої девятиетажки ракетам з Гомеля!”) і тому подібне.

Очевидно, що далі на нас чекають нові зради, вінцем котрих буде підписання угоди з Ордою. Котра, в свою чергу, реанімує на якийсь час ПТ ПП (“Політичний труп Петра Порошенка”) і тому подібних гриценків-тимошенків.

Але, це буде пізніше. Зрада, попри все, штука оперативна. Головне, не занурюватися в неї з головою, кажуть, паяє не гірше за антиваксерські казки.

Страх – це інше. Не бояться тільки фраєра. Я – боюся. В тому числі тих, хто щодня зранку до ночі роздмухує багаття зради, цього сумнівного механізму психологічного самозахисту.

Джерело: https://obukhiv.info/news/obukhiv-i-evoliutciya-zradi/