Обухівські “острови”: від Кораблища до Човнища
Відверто кажучи, мене завжди мало цікавили люди і події. Магістральна лінія мого інтересу до історії Обухова і краю це так звана історична географія, історична топоніміка.
Іншими словами, не “ХТО” і “ЩО”, а здебільшого “ДЕ”. Відтак, станом на сьогодні у мене є 3 улюблені біляобухівські назви:
- Хутір “ЛЕМБА” за Германівкою з карти Обухова 1924 року.
- Хутір “ТЕМНИЙ ЛУГ” біля Козина з праці “Список населенных пунктов Киевской губернии», 1900 року.
- Острів (саме так) КОРАБЛИЩЕ в районі Підгірець-Безрадич (пізнє середньовіччя – модерн).
Перша назва у мене асоціюється з Рембою з улюблених “Хронік Амбера”.
Друга дарк-фолкова з огляду на саму лише семантику.
Третя заінтригувала не зовсім характерною для нашої місцини, назвою.
Отже,
ЩО ТАКЕ КОРАБЛИЩЕ? (ДОКУМЕНТАЛЬНА ВЕРСІЯ)
Згідно з Актами і документами Михайлівського Золотоверхого монастиря (1522–1785) вперше ця назва згадується у привілеї короля Олександра від 27 липня 1496 року київському воєводі Димитрію Путятичу.
Згодом вона згадується у документах 1563, 1570, 1646, 1701, 1578, 1747, 1786 і тд.
Практично в усіх випадках є три спільні риси:
- назва – Кораблище (Korabliszcza),
- Статус – «острів»,
- Призначення — сінокіс (луга).
ЩО ТАКЕ КОРАБЛИЩЕ? (ГЕОЛОГІЧНА ВЕРСІЯ)
Тут складніше і тому я дозволю собі опуститися з рівня гіпотези до банального припущення.
Справа у тому, що місцина, де знаходився “острів Кораблище” свого часу (біля 13 000 років тому) була треком, на котрий припав гідроудар під час прориву палео-Дніпра з морен південної Білорусі.
В наших краях його сліди це величезна піщана дюна між двома обухівськими дорогами. Зараз вона заросла хвойним лісом, котрий можна бачити напроти Козина.
В Херсонській області це, приміром, Олешківські піски — найбільша природня пустеля Європи.
Власне кажучи, в геології ця територія називається “Підгорецькі деформації” і є, дуже ймовірно, результатом селевого потоку з Полісся.
По суті це реліктова заплава Дніпра, котра до початку 20 століття (1905 – будівництво дамби в районі Видубичів) мала вигляд величезного болота від південних околиць столиці до Трипілля.
Його залишки сьогодні — урочище Гощів біля Обухова.
Відтак, “острів” – це, ймовірно, палео-острів, піщана дюна, намита під час прориву палео-Дніпра.
А сам термін “острів” є означенням підвищення над в цілому заболоченою місцевістю.
ЩО ТАКЕ КОРАБЛИЩЕ? (АРХЕОЛОГІЧНА ВЕРСІЯ)
Є припущення, що острів Кораблище колись — це урочище Човнище сьогодні.
Відтак, згідно зі радянською археологічною працею
- “… в північній околиці села (Підгірці, прим. авт.) , в урочищі Обірок та Човнище, розташований між Козинською піщаною грядою, вкритою лісом, та корінним правим берегом Дніпра в 1950 році досліджено два поховання та поселення з залишками жител та бронзоливарної майстерні ранньозалізного віку V – IV століть до нашої ери, яке дало назву археологічної підгірцівської культури.
- … В 1915 році знайдено скарб V – III століть до нашої ери бронзових прикрас (нашийне намисто з довгастих трубочок та трикутними підвісками, ажурна підвіска, шпилька, ажурна бляха, пластинчатий диск, тощо) підгірцівської культури.
- … В урочищі Обірки та Човнище – поселення тшинецької культури. В урочищі Човнище в 1950 році виявлено поселення та скарб бронзових речей чорноліської культури. Знайдено велику чорноліську глиняну ливарську форму для кельта.
ЩО ТАКЕ КОРАБЛИЩЕ? (СЕМАНТИЧНА ВЕРСІЯ)
Тут складніше. З іншого боку за відсутності робочих версій можна висувати прості.
Такі як:
- Кораблище — це місце, де приставали човни, котрими пересувалися болотом.
- Кораблище — це місце, біля котрого знаходилася Безрадицька пуща (“будівельний ліс”).
- Кораблище — це просто форма дюни.
Так чи інакше, вона прослідковується на старих картах і майже невидима на нових. Пов’язано це, ймовірно, з осушенням території колишнього болота і втратою “островом” своїх візульно фіксованих меж.
Джерело: https://obukhiv.info/news/obukhivski-ostrovi-vid-korablishcha-do-chovnishcha/