Преступление и наказание

Сучасні російські ліберали, ті, кого в Україні прийнято вважати “нормальными русскими”, рефлексують над двома питаннями.

Перше, це ІДЕОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ПУТІНСЬКОГО РЕЖИМУ і його історичне коріння. Хтось шукає його у пізньому сталінізмі, інші наполягають на неонацистському характері імперії, є і такі, що докопуються до опричників Івана Грозного.

Втім, якщо з режимом більш чи менш зрозуміло, то з другим питанням все не так просто.

А саме: хто несе колективну ВИНУ і головне, колективну ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за геноцид українців? На думку самих лібералів вина їм притаманна, а ось відповідальність – в жодному разі.

Попри це очевидно, що саме ми як жертва агресії маємо право таврувати ними цими термінами, хто убивав або навіть стояв осторонь.

До прикладу. Згідно з розповсюдженою в мережі картою втрат в окупантів більшість з тих, хто зараз удобрює (чи буде) поля України це вихідці з так званого Приволзького федерального округу – території, котра за своїми обрисами близька до Ідель-Уралу, міфологічного самостійницького конструкту кількох мрійників. По суті ж це угро-фіни, татари, башкіри, чуваші і тд, котрі згідно з нашими романтичними уявленнями мали б ненавидіти імперію, а не служити їй.

Ще є дагестанці. І буряти, котрі наче і буддисти, а значить так чи інакше повинні притримуватися “ахімси” – концепції, що забороняє вбивство, як акт.

Чи винні ці (та інші тут неназвані народи) поруч, зі звичайно, власне русскими за кров України – ТАК. Чи несуть вони відповідальність, в тому числі колективну? БЕЗУМОВНО.

Звичайно, можна говорити про “глибинний народ”, соціально-економічні причини, вимушений характер участі у війні і тому подібний марксизм, але, для чого? Бучі, Ірпеня та Маріуполя вони не пояснять.

Як не пояснять вони обережність французів, страх німців, угодовство угорців, колаборанство білорусів.

Очевидно, що континіум відповідальності довший, ніж здається з першого погляду. На його лівому фланзі Макрон і німецькі бізнес-кола — на правому Сі Цзіньпін і ще правіше — Лукашенко. Втім, спільне у них одне — вони не лише винні, але і відповідальні. Своєю політикою стримування, постійним загляданням в рот шакалу, орієнтацією на власний добробут за рахунок безпеки України тощо.

Звичайно, можна сказати, що Західна Європа спокутує свою провину і майже спростує відповідальність після того як на повну потужність увімкне “десвіфтізацію” і оголосить повноцінне ембарго на закупівлю вуглеводнів.

Можливо, комусь здасться, що репарація з боку посттпутінської Росії притлумлять наш біль і допоможуть загоїти наші рани.

Насправді це не так.

Лише Гаага, Нюрберг, денацифікація і головне — розпад останньої Імперії Зла можуть лежати у вигляді робочого проекту на столі у Бога.

Якщо, звичайно, він є.

Чому?

Бо згідно з доктринами практично всіх світових релігій, як авраамістичних, так і дхармічних наслідком кожного ПРЕСТУПЛЕНИЯ є НАКАЗАНИЕ.

Свідками першого ми є.

Дожити до другого стало сенсом цієї реінкарнації.

Джерело: https://obukhiv.info/news/prestuplenie-i-nakazanie/