Що було на карті Обухова 100 років тому: кладки, каплиці, кургани

Просто картографування Київщини як явище виникає у 18 ст і пов’язане, передусім, з роботою землемірів, котрі фіксували панську ( і іншу) власність. Так чи інакше, чогось мінімально цільного до «Рабоче-крестьянской карты» (РККА) Обухова 1924 року майже немає. І та є радше картою Обухівщини, а для того, щоб розпізнати топографічні символи на ній треба вмикати потужний зум.
Менше з тим. Так чи інакше вона дає певні уявлення про те, що було в Обухові 100 років тому.

Отже,
1. ДЖЕРЕЛА. Кровеносна система «хтонічного тіла» Обухова – так звані «допливи» (притоки) головної фізичної артерії – р. Кобрини). На відміну від сьогодні 100 років тому вони були не просто живі, але і містили водяні млини і містки (кладки). Їх +- біля 2 десятків. Приблизно такою є кількість ЯРІВ і великих «ГІР».
2. МЛИНИ. На карті видно біля 4 десятків ВІТРОВИХ і, як мінімум, 1 ВОДЯНИЙ.
3. ДОРОГИ. Переважно співпадають з сучасними. Є, звичайно, деталі. Приміром, для того того, щоб спустистися на Автостанцію треба було з’їхати з Попової гори. А потрапити на суч. «Школу» можна було звернувши вправо біля суч. стадіону Мельника і під Зеленою горою обійти суч. молокозаводський масив.
4. ЦЕРКВИ. Видно дві. На Автостанції і в Центрі. Михайлівську і Воскресенську. Здається, обидві позначені як «кам’яні» (хоча, Михайлівська не була такою). З аналогічної топоніміки є кілька придорожніх ХРЕСТІВ + Хрест на Педині (і шось схоже на літеру «м» – могила(?) на ній). Крім того, позначені, як мені здалося, КАПЛИЦІ. Мало, але, є.
5. Кількість КУРГАНІВ довкола міста спростовує міфи про те, що тут їх були сотні. Максимум пару десятків, різномасштабних і зараз в 99% зруйнованих. Звичайно, можна ідентифікувати їх локації. Втім, контекст, як мені здається, втрачено.
6. КЛАДОВИЩА на горах. 4 чи 5 головних, деякі ще з 19 ст. Видно, наскільки симетрично (я би сказав ергономічно) вони розташовані по відношенню до долини КОБРИНИ (1 на історичний мікрорайон).
7. З ЦІКАВОГО:
– Величезний САД (чи ЛІС) на перехресті по дорозі на Красне і практично на всю суч. «Школу».
– МТС на місці сучасного «Мандарина» (я ще застав її кінець. Ми називали цю територію «Сільхозтехніка»).
– Незрозумілий топографічний символ в районі бейт-мідраш (СИНАГОГИ) в Центрі.
– ГОРА-БЛИЗНЮК, власне «сіамський близнюк» Педини, зрита до «материка», зараз там о. Фейхоа.
І тд.
***
Мене вже два дні мучить значок біля витоків Кобрини, котрий я розшифровував і як «каплиця», і як «криниця з вітровим ходом» (не наю, шо це значить). В якийсь момент я вже «додумався» до того, що це і є та сама «криниця з журавлем» – можливо, діалектична «кубара», котра дала колись назву річці. Або каплиця + криниця. Так чи інакше – не осилив, тому відклав.
***
БОНУС: розглянемо Центр в районі г. Педина.
Що ми бачимо:
1. Гора Педина, хрест на ній, буква «м»(?), гора-близнюк, пару хат під горою в заплаві.
2. Перед горою долина Кобрини, по бокам – джерела з кладками в заболочених ярах (суч. Гайдамацька і Франка), на «материку» – вітряк і щось типу «водовідводу» біля поля (можу помилятися). Якщо довго дивитися, здається, що «гора» = «острів»

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• П’ятий Обухів: коли і ким завершиться остання модернізація міста
• Де знаходився “родовий пуп” міста Українка – хутір Ігнатівці (картоверсія)
• Сакральна географія Старого Обухова: спроба ритуальної реконструкції
• Як читати археологію за допомогою нейромереж на прикладі Обухова
• Трипільська ТЕС під Обухівською горою (пам’яті станції присвячується)

Джерело: https://obukhiv.info/news/shcho-bulo-na-karti-obukhova-100-rokiv-tomu-kladki-kaplitci-kurgani/