Топоніміка Базарної площі в Обухові 100 років тому (у рукописах Панченка і спогадах обухівців)
На них є церква, дві синагоги (точніше – «бейт-мідраш»), торгові ряди, винні лавки і підвали, єврейські лавочки тощо.
Втім, я завжди хотів знайти записи Миколи Кириловича Панченка. Так хотів, шо з часом сам надав його не віднайденим тоді рукописам статус «легенди».
Доти, допоки Інна Наумейко і музей ім. Домотенка не наділили мене ксерокопією рукопису під назвою «Обухівська ярмарка». За що я, безумовно, безмежно вдячний їй, Лідії Пелих та Наталії Федоряченко.
Отже, попередні (після двох прочитань) висновки:
1. Ні, я не буду шифрувати рукопис вчисту. Причина проста – лінь.
2. Це не 1, як думалося, а мінімум, 3 документи, лише 1 з яких (спогади про осінній ярмарок 1928 року) належать властиво Панченку. Інші – обухівці Фабрика, Каба, Погребняк, германівець – Дробот та інші.
3. В рукописі є цікаві діалектичні і малочитабельні слова, котрі позначають путівці, упряжку, солодощі, питво тощо (окрема тема);
4. Функції і побут на ярмарку різних етнічних груп (українці, євреї, цигани) – окрема тема;
5. Комерційна спеціалізація («обухівські бариги», «кип’ячівські спекулянти»), – ймовірно, тодішній НЕПмановський сленг) – окрема тема;
6. Величезний перелік товарів, їх класифікація і локалізація в тих чи інших місцях Базарної площі.
Власне кажучи, один зі своїх перших постів ще у 2015 році я присвятив загадці рибки-«маринки», котра так сподобалася хлопчику з рукопису на ярмарку. Тоді я висунув кілька гіпотез (чит – http://surl.li/guekj). Зараз думаю, що все-таки це могла бути мінога.
Втім, сьогоднішня історія коротка як і завдання, котре я поставив перед собою. Це картографування місць на Базарній площі, котрі згадуються у рукописі Панченка. +- звичайно, без фанатизму і з вірогідною похибкою.
Втім, малювати карту 1928 по рукопису 1990 – не будувати по кресленням. Головне – проекція, деталізація тут умовна.
Отже, що є на моїй версії топоніміки Базарної площі Обухова 1928 року:
1. Попова гора (зараз – вул. Трипільська).
2. Водяний млин під нею (справа на перетині Трипільської і Київської);
3. Приблизні контури самої площі (мерія – РДА – військомат + малобжитий лівий берег Кобрини за мерією).
4. Дві кузні (зараз – РАГС);
5. Польський двір (зараз – «Ритуальні послуги», раніше – аптека біля мерії);
6. Свято-Воскресенська церква (зараз мерія або ЦТЮ);
7. Торг гостинцями і солодощами (біля церкви);
8. Торг чоботами і гончаркою (зараз пам’ятник «Воїну-визволителю»);
9. «Обухівський фастфуд» (зараз площа Матері);
10. Єврейські лавки (вулиця 8 березня, її плоска частина);
11. «Ларьки з м’ясом» (зараз «Рудий пес, «Гудвін»);
12. Синагога (зараз околиці Управління статистики);
13. Торг птицею та реманентом (біля синагоги);
14. Торг конями та реманентом (зараз вул. Чаплінського, Партизанський провулок)
15. Стусова гора (зараз вул. Малишка);
16. Торг зерном, фруктами, медом (від школи №1 до військкомату);
ПС. Позначення, описи і тд умовно-безумовні, сама карта – скрін із загальнодоступної версії Google maps (не стратегічна таємниця).
- Топоніміка Гощева у спогадах Осипа Думіна: 3 роки “обухівсько-трипільської УПА”
- Чи був в середині 18 ст. в районі площі Матері в Обухові некрополь? (кладовище)
- Обухів, центр, 1948 рік: де саме фотограф натиснув на кнопку?
- 2 гранд-наративи обухівської історії на прикладі перейменування його вулиць
- Блага вість обухівської історії і трошки про “божественний” ребрендинг міста