“Трипільська спадщина” Обухова і Українки: від “горшків” до “мозаїки”
Він не про науку, але використання історичних образів для брендування території або місця.
В якості прикладу я взяв Обухів і його «трипільську історію» кількарічної давнини, і Українку з її зовсім свіжою, сьогоденною «трипільщиною».
***
ОБУХІВ
В Обухові, нагадаю, результатом невеликого корупційного розпила на 3-х в 2019 році стала поява у місті еклектичної суміші з «мушель Сарматського моря» і «трипільських горщиків» в одному флаконі. Зараз всі до них звикли настільки, що навряд чи пояснять що це і для чого. Так чи інакше, ні з доісторичною геологією, ні з трипільською культурою Обухів асоціюватися не став.
***
УКРАЇНКА
Зараз у місті добудовують ТЦ «Трипільський обрій». І в якості художньої канви доповнюють приміщення, скажемо так, «мозаїкою з трипільськими мотивами». Знову-таки, їх відповідність реальним історичним праобразам – питання третє. Навряд чи це можливо або є метою власників. Втім, факт зафіксований – село Трипілля, котре знаходиться за 3 км від колишнього села Злодіївка контамінувало в його історичне тіло свій найвідоміший образ – «трипільську культуру».
***
ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?
В моїй системі координат «горшки» в Обухові і «мозаїка» в Українці не здатні наділити ці міста чимось мінімально «трипільським» і подолати їх родові травми, ті, з котрими вони асоціюються. В обох випадках вони радянські або, до певної міри – постарадянські. В ситуації з Обуховом це ототожнення з Малишком, Українки – Трипільскою ТЕС. В обох випадках це символи покоління, чия молодість припала на 70-ті. І якщо Трипільська ТЕС набула нових значень в ході теперішньої війни, то Малишко потихеньку осідає на дні пам’яті у мулі неактуальності.
***
ЩО РОБИТИ?
Попри моє іронічне ставлення це різні прояви «трипільщини». «Горшки» – неприховано корупційні. «Мозаїка» – приватна власність, інвестиція. Обставляти Обухів символом своєї жадібності і несмаку було злочинно. Малювати «хвігурки» на стінах власного свого ТЦ в Українці те саме, що прикрашати власне обійстя – допустимо.
***
“РУКИ-КРЮКИ”
Насамкінець зауважу, що попри чітку і звучну назву «Трипільський Обрій» місцеві, ймовірно, називатимуть його інакше – коротше абощо. І вірогідно, придумають назви зображенням на мозаїці.
Мені, приміром, центральна фігура нагадує якусь дріаду чи «Дафну» з грецької міфології, Грута з Марвела або інший образ «людино-дерева».
І до чого тут Трипілля?
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Таємниця “Мартинового острова”, ще однієї дніпровської “атлантиди”
- Де була “Деревня Козаков” біля Безрадич (чи Дмитрович). Чи між ними
- Весна, 1765 р., жовніри vs. “ванюшки”, трипільці йдуть на прорив
- Трипілля vs. Стайки, св. Софія vs. Братський монастир. Де був “кордон” між ними
- “Трипільські окупанти” і партизанська війна з ними у Безрадицькій пущі у 18 ст.
Джерело: https://obukhiv.info/news/tripilska-spadshchina-obukhova-i-ukrainki-vid-gorshkiv-do-mozaiki/