Трипільська ТЕС під Обухівською горою (пам’яті станції присвячується)
ОБУХІВСЬКА ГОРА У ФІЛОНЕНКА
Вперше я зустрів топонім «Обухівська гора» у нарисі «Не Стара, не Нова, а просто УкраЇнка» в «Дніпровському проспекті».
У ньому є рукописна схемка з «Обухівською горою» акурат над Трипільською ТЕС.
Нюанс – як на мене, місце, котре він маркує ОГ це г. Стінка (вперше згадує де ля Фліз в 1847 році). Під ним урочище Філонівщина з його «печерою розбійників» (Фундуклей, 1845).
У Філоненка Стінка далі. Це цікаво. Навряд чи людина, котра там народилася і жила помилялася. Думаю, це просто черговий приклад так званої «рухомості»* топонімів, котра спростовує підхід на кшталт «а мій дід казав, знач це так, а не інакше».
*«Рухомість» передбачає варіативність назви, розмірів, характеристик, локації залежно від покоління.
ОБУХІВСЬКА ГОРА У ГОРЄЛОВА
У автора збірки «Первопроходцы» В.Горєлова є абзац, котрий чітко фіксує гору, джерело і водойму зі схеми Філоненка:
«…Появился под Обуховской горой земснаряд, который на месте ручья создал большое и глубокое озеро, а песок направил по трубам на место будущего главного корпуса и двора для приема металлоконструкций, изделий из железобетона и всего оборудования станции».
ВОДОЙМА ПІД ОБУХІВСЬКОЮ ГОРОЮ У ВЕЛИЧКА
У М. Величка («Світіть нам, зорі») є опис місця будівництва ТЕС:
«А поки що на місці будівництва електростанції лежав великий пустир, зарослий чагарником і перекотиполем, блищало невелике озеро, покрите очеретом, рогозою і оситняком, а ближче до Дніпра, на пагорбі, стояв старий-престарий, усіма забутий, понівечений вітряк».
ВОДОЙМА ПІД ОБУХІВСЬКОЮ ГОРОЮ У ЯВОРІВСЬКОГО
В. Яворівський у нарисі «Час у тобі» наступним чином описує місце будівництва ТЕС:
«… Он там була пристань, отам, де тепер станція – болото в очеретах…».
***
І насамкінець головне. ЩО РОБИТЬ ОБУХІВСЬКА ГОРА БІЛЯ ТРИПІЛЛЯ? Думаю, відповідь на це питання лежить знову-таки в межах тогочасного покоління.
- Місце будівництва ТЕС – це заплава Стугни і водночас старе паводкове русло Дніпра, дуже заболочена територія, практично позбавлена доріг. На карті 1837 дорога з Обухова до Злодіївки позначена як «Зимова». Це значить, що рухатися нею можна було +- після того, як морози сковували тамтешні болота (Гощів, Коржів, Загрузьке тощо).
- Головною ж артерією між Обуховом і Трипіллям, Українкою був відтинок відомої ще з 16 ст. дороги «Трипілля-Ходорків», а головним входом до долини Кобрини – поворот біля Красного-Автостанція (Обухів). По Поповій горі, коротше.
- Відтак, ОБУХІВСЬКА ГОРА БУЛА ПЕРШИМ МАРКЕРОМ, КОТРИЙ ПОЗНАЧАВ ШЛЯХ НА ОБУХІВ. От і все припущення. З часом, після появи канонічної зараз траси Обухів-Українка старий трипільський тракт відійшов на третій план, а разом з ним загубилися в 60-х 20 ст. його топоніми. Лишилася Розкопана (на схемі Філоненка позначена як «памятник»).
ПС. Фоти з книжки Величка “Світіть нам, зорі”, 1972 року.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
- Історія обухівських церков і проблема її відтворення: хто знищує останні сліди минулого
- Чи можлива співпраця між археологами і краєзнавцями. Версія
- Бабуся Лукавиця – фентезійний жіночий архетип Обухова в оптиці нейромереж
- Народна культура Обухова у Гончара: рушники, одяг і кераміка
- Обухів і його фортифікації: де міг бути т.зв “Обухівський замок”? Версія
Джерело: https://obukhiv.info/news/tripilska-tes-pid-obukhivskoiu-goroiu-pamyati-stantcii-prisvyachuetsya/