Трипільська ТЕС під Обухівською горою (пам’яті станції присвячується)

Трипільська ТЕС під Обухівською горою (пам'яті станції присвячується)

ОБУХІВСЬКА ГОРА У ФІЛОНЕНКА

Вперше я зустрів топонім «Обухівська гора» у нарисі «Не Стара, не Нова, а просто УкраЇнка» в «Дніпровському проспекті».

У ньому є рукописна схемка з «Обухівською горою» акурат над Трипільською ТЕС.

Нюанс – як на мене, місце, котре він маркує ОГ це г. Стінка (вперше згадує де ля Фліз в 1847 році). Під ним урочище Філонівщина з його «печерою розбійників» (Фундуклей, 1845).

У Філоненка Стінка далі. Це цікаво. Навряд чи людина, котра там народилася і жила помилялася. Думаю, це просто черговий приклад так званої «рухомості»* топонімів, котра спростовує підхід на кшталт «а мій дід казав, знач це так, а не інакше».

*«Рухомість» передбачає варіативність назви, розмірів, характеристик, локації залежно від покоління.

Трипільська ТЕС під Обухівською горою (пам'яті станції присвячується)

ОБУХІВСЬКА ГОРА У ГОРЄЛОВА

У автора збірки «Первопроходцы» В.Горєлова є абзац, котрий чітко фіксує гору, джерело і водойму зі схеми Філоненка:

«…Появился под Обуховской горой земснаряд, который на месте ручья создал большое и глубокое озеро, а песок направил по трубам на место будущего главного корпуса и двора для приема металлоконструкций, изделий из железобетона и всего оборудования станции».

Трипільська ТЕС під Обухівською горою (пам'яті станції присвячується)

ВОДОЙМА ПІД ОБУХІВСЬКОЮ ГОРОЮ У ВЕЛИЧКА

У М. Величка («Світіть нам, зорі») є опис місця будівництва ТЕС:

«А поки що на місці будівництва електростанції лежав великий пустир, зарослий чагарником і перекотиполем, блищало невелике озеро, покрите очеретом, рогозою і оситняком, а ближче до Дніпра, на пагорбі, стояв старий-престарий, усіма забутий, понівечений вітряк».

Трипільська ТЕС під Обухівською горою (пам'яті станції присвячується)

ВОДОЙМА ПІД ОБУХІВСЬКОЮ ГОРОЮ У ЯВОРІВСЬКОГО

В. Яворівський у нарисі «Час у тобі» наступним чином описує місце будівництва ТЕС:

«… Он там була пристань, отам, де тепер станція – болото в очеретах…».

***

І насамкінець головне. ЩО РОБИТЬ ОБУХІВСЬКА ГОРА БІЛЯ ТРИПІЛЛЯ? Думаю, відповідь на це питання лежить знову-таки в межах тогочасного покоління.

  • Місце будівництва ТЕС – це заплава Стугни і водночас старе паводкове русло Дніпра, дуже заболочена територія, практично позбавлена доріг. На карті 1837 дорога з Обухова до Злодіївки позначена як «Зимова». Це значить, що рухатися нею можна було +- після того, як морози сковували тамтешні болота (Гощів, Коржів, Загрузьке тощо).
  • Головною ж артерією між Обуховом і Трипіллям, Українкою був відтинок відомої ще з 16 ст. дороги «Трипілля-Ходорків», а головним входом до долини Кобрини – поворот біля Красного-Автостанція (Обухів). По Поповій горі, коротше.
  • Відтак, ОБУХІВСЬКА ГОРА БУЛА ПЕРШИМ МАРКЕРОМ, КОТРИЙ ПОЗНАЧАВ ШЛЯХ НА ОБУХІВ. От і все припущення. З часом, після появи канонічної зараз траси Обухів-Українка старий трипільський тракт відійшов на третій план, а разом з ним загубилися в 60-х 20 ст. його топоніми. Лишилася Розкопана (на схемі Філоненка позначена як «памятник»).

ПС. Фоти з книжки Величка “Світіть нам, зорі”, 1972 року.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

Джерело: https://obukhiv.info/news/tripilska-tes-pid-obukhivskoiu-goroiu-pamyati-stantcii-prisvyachuetsya/