Всі дороги ведуть в Обухів

Будував, до речі, легендарний Степан Ковнір, родом із Гвоздова, зараз теж Обухівський район. У вже досить похилому віці.

1757 році до Василькова прибув іконописець Григорій Сердюк, родом з Обухова. Мав золотити іконостас у церкві, котру будував Ковнір.

Обидва, і старий архітектор, і молодий іконописець прибули з Києво-Печерської лаври. Різниця полягала лише у тому, що наш земеля Сердюк з 1754 (7 років поспіль) мав вчитися у ній іконопису у ієромонаха Алімпія. Це значить, шо роботи у васильківській церкві йому довірили приблизно на “екваторі” його навчання.

Шо ж у цій історії цікавого, спитаєте Ви?

Нічого особливого, крім того, що одного разу Сердюк позичив 50 рубликів, форменно нажерся і кров’ю з пальця (!) підписався під роботою як “Яків Маслов”.

Можливо тому сучасники пам’ятають прізвище іконописця Бібікова з-під Козельця, а не Сердюка з Обухова. Бо, попри спільну для обох роботу у васильківській церкві, до першого чорти (в суч. наркології “бєлочка”) приходили лише у фразі з “Отче наш” (“… визволи від лукавого”).

Алко-звитяга ж нашого земляка задокументована у Києво-Печерській лаврі (ф. 128, вотч. оп. 1, спр. 2154, с. 12).

Мораль сєй басні проста і звучить вона як пісня одного фанк-гурту середини 90-х: “ВОДКА – ПЛОХО!”.

Ну і ще: ВСІ ДОРОГИ ВЕДУТЬ В ОБУХІВ. АЛЕ, ДЕЯКІ З НЬОГО.

• Шлях довжиною в три століття: “Бродяги” Бердяєви – від “Польщі” до Обухова
• Ігнатово чи Ігнатівці: хто був рідним, а хто двоюрідним дідом сучасної Українки?
• “Кобрина”: гора, джерело, човен чи рибацька снасть?
• Перспективи кластеризації внутрішнього туризму в Обухові
• Куди і за яких обставин зник літописний Обух. Версія 3, фентезійна

Джерело: https://obukhiv.info/news/vsi-dorogi-vedut-v-obukhiv/