Їх треба бачити: старі церкви Надросся вражають своєю красою і гармонійністю
Джерело: ГО «Навколо Нас. UA”
Про нього розповідає наша виставка «Православні храми Богуславщини», розміщена на території Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Православної Церкви України, у храмовому приміщенні церкви Успіння Пресвятої Богородиці, яке було зруйноване під час Другої світової війни, а зараз відбудовується, – зауважили активісти.
Деталі:
З монастирем, в якому експонується виставка, пов’язані долі відомих українців. У ХІХ столітті, коли в його стінах знаходилося духовне училище, тут здобували освіту Іван Нечуй-Левицький, Олександр Кошиць, Павло Кошиць, Степан Трезвинський, Євген Кротевич, Павло Клебановський.
На нашій виставці представлені копії давніх світлин найвідоміших вцілілих православних сакральних споруд Богуславщини —
- Свято-Троїцької церкви (м. Богуслав),
- церкви Покрови Пресвятої Богородиці (с. Бородані),
- церкви апостола Іоанна Богослова, XVIII ст. (с. Розкопанці),
- Успенської церкви (с. Вільхівець),
- а також зруйнованих храмів — Покровської церкви (с. Саварка),
- Миколаївської церкви (с. Чайки),
- Троїцької церкви (с. Яцюки),
- Миколаївської церкви (с. Щербашенці),
- церкви Воскресіння Христа (с. Синиця).
Світлини українців з ХІХ — початку ХХ ст. у святкових строях дають уявлення про те, як одягалися наші земляки, йдучи до церкви, – кажуть активісти.
Додатково:
Виставка покликана нагадати про важливість збереження сакральної архітектури Богуславщини та звертає увагу на необхідність закінчити відбудову церкви Успіння Пресвятої Богородиці та пов’язану з цим потребу у фінансах.
Довідково:
Поросся — історико-географічна область у басейнах річок Рось та Гнилий Тікич, тепер південна частина Київської області і північ правобережної частини Черкаської області. Розуміння Поросся як окремого регіону сформувалось в Х—ХІІІ століттях. Вперше «Поросся» згадується в Іпатіївському літописі під 1150 роком. Далі в 1155, 1173 роках.
До території Поросся переважно відносять землі у басейні річки Рось та її приток. На заході Поросся межувало з Болохівською землею, на півночі доходило до околиць Києва, на сході обмежувалось Дніпром, а на півдні сягало верхів’їв приток Південного Бугу. Традиційно територію Поросся поділяють на кілька частин: Верхнє, Середнє, Нижнє.