Місцеві новини

Життя після катастроф: як масові вимирання впливають на еволюцію

Редактор

Життя після катастроф: як масові вимирання впливають на еволюцію

Джерело: livescience.com

Одна з найцікавіших і водночас спірних концепцій у науках про Землю — Гіпотеза Гайї, запропонована хіміком Джеймсом Лавлоком і мікробіологинею Лінн Марґуліс у 1970-х роках. Вона стверджує, що Земля функціонує як самопідтримуючий організм, де живі організми взаємодіють із неживими компонентами планети для збереження умов, сприятливих для життя.

Деякі експерти вважають, що глобальні збурення, такі як зміни клімату чи надмірне використання ресурсів, можуть знищити прогрес планетарних систем, що суперечить ідеї Гайї. Проте нове дослідження, опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, пропонує альтернативний погляд: масштабні збурення можуть бути механізмом, який збільшує складність екосистем (тобто кількість взаємозв’язків між видами).

Автори дослідження використовували комп’ютерне моделювання для вивчення еволюційних процесів.

“Ці катаклізми, хоч і можуть спричинити вимирання, у довгостроковій перспективі створюють нові можливості для більш складного життя,” зазначила Арвен Ніколсон, астрофізик з Ексетерського університету й один із авторів дослідження.

Гіпотеза Гайї на інших планетах

Щоб перевірити цю теорію, дослідники застосували модель Tangled Nature Model, яка імітує взаємодію видів у системі. Вони симулювали різні збурення на планетах, зокрема зниження екологічної ємності середовища, і виявили, що, хоча деякі системи повністю вимирали, ті, що виживали, демонстрували вищу біорізноманітність і складність.

Наприклад, під час Великого кисневого події 2,5 мільярда років тому різке підвищення рівня кисню в атмосфері знищило більшість анаеробного життя, але сприяло еволюції складніших форм життя.

“Коли система переживає крах, це дає шанс виникнути новим формам життя,” зазначила Ніколсон.

Чи є життя самознищувальним?

Не всі вчені погоджуються з висновками. Палеонтолог Пітер Вард із Вашингтонського університету, автор Гіпотези Медеї, вважає, що життя має властивість самознищення. Він наводить приклад Великої кисневої події, коли організми, здатні до фотосинтезу, створили кисень, який знищив більшість існуючого життя.

Ніколсон, навпаки, вважає, що подібні катаклізми сприяли прогресу.

“Кисень дозволив життю стати складнішим. Якби цього не сталося, нас тут не було б,” пояснює вона.

Нові горизонти в пошуку позаземного життя

Результати дослідження можуть допомогти астробіологам звузити пошук життя за межами Землі. Наприклад, планети на межі зони населеності, які зазнали кліматичних збурень, можуть мати більше шансів для виникнення складного життя.

Проте вчені визнають, що потрібно більше досліджень, щоб застосувати ці принципи до екзопланет.

“Це лише крок до розуміння потенціалу для життя на інших планетах,” зазначив Натан Мейн, співавтор дослідження.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

Джерело: https://obukhiv.info/news/zhittya-pislya-katastrof-yak-masovi-vimirannya-vplivaiut-na-evoliutciiu/